Адреса підрозділу з економічних питань Посольства:

Al. J. Ch. Szucha 7, 00-580 Варшава, Республіка Польща

тел.: +48 (22) 622-47-97, 622-15-49,

факс: +48 (22) 622-47-43

Понад 30 років Польща залишається одним із найпривабливіших напрямків для притоку іноземних інвестицій.

Має стабільну економіку зі сформованим макроекономічним становищем та унікальними умовами для ведення та відкриття бізнесу, що підтверджується економічними даними.

Домінуючу частину прямих іноземних інвестицій (ПІІ) становлять реінвестовані прибутки, що свідчить про лояльність інвесторів до польського ринку.

Відповідно до статистики платіжного балансу НБП, яка показує, що після трьох кварталів 2021 року до Польщі було перераховано майже 19 мільярдів євро у формі ПІІ, що означає зростання на 60%. з року в рік.

Лише в межах Польської інвестиційної зони (PSI) з початку січня до кінця листопада 2021 року було видано 470 рішень про підтримку загальною вартістю 20 мільярдів злотих.

З січня до кінця листопада 2021 року іноземні компанії задекларували реалізацію інвестицій на суму понад 11,1 млрд злотих та створення 6350 нових робочих місць.

Членство Польщі в міжнародних організаціях (ЄС, НАТО, ООН, ОЕСР) дає іноземним інвесторам широкі можливості для співпраці та впливає на безпеку та стабільність інвестицій. Це також робить Польщу надійним діловим партнером для іноземних інвесторів.

З логістичної точки зору великим надбанням Польщі є її розташування в центрі Європи, на перетині основних шляхів сполучення. Це дозволяє інвесторам легко отримати доступ до ринків Європейського Союзу та країн Східної Європи.

Польща має стабільну економіку зі сформованим макроекономічним становищем. Польська економіка розвивається швидкими темпами, короткострокові економічні перспективи є оптимістичними, система фіскальної політики є сильною, заходи, вжиті для збільшення податкових надходжень, є ефективними, а ситуація на ринку праці є найкращою в новітній історії Польщі.

Польща має великий внутрішній ринок із понад 38 мільйонами споживачів, який розглядається не лише як місце виробництва, але й як цільовий ринок.

• Торгівля послугами між Україною та РП (основні види послуг та обсяги)

Обсяг торгівлі послугами за результатами 2020 року склав 608,2 млн. дол. США (-8,4% у порівнянні з 2019 роком). При цьому обсяг українського експорту послуг до Польщі знизився лише на 0,7% і склав 417,9 млн. дол. (3,7% від загального обсягу експортованих послуг та 6-е місце серед найбільших ринків для українського експорту послуг у світі), а імпорт знизився на 21,5% і склав 190,3 млн. дол. США (3,7% від загального обсягу) при позитивному для України сальдо на рівні 227,6 млн. дол. США (позитивне сальдо зросло на 27,6% у порівнянні з 2019 роком).

Основними видами експортованих Україною послуг до Польщі є послуги з переробки матеріальних ресурсів (частка 46,9%, динаміка +7,6%), транспортні послуги (26,5%, -9%), ділові послуги (9,4%, +9,5%) та послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг (8,8%, +19,8%).

У свою чергу з Польщі найбільше імпортовано до України транспортних послуг (45,4%, -18,7%), ділових послуг (21,7%, -8%), послуг, пов’язаних з подорожами (8,8%, -28,3%) та послуг у сфері телекомунікацій, комп’ютерних та інформаційних послуг (7,9%, +7,6%). У порівнянні з 2019 роком польський імпорт послуг залишається дещо більш диверсифікованим у порівнянні з українським експортом. При цьому у 2021 році Україна має можливість відновити позитивну динаміку надання транспортних послуг, а також збільшити частку експорту своїх ділових та ІТ-послуг польським партнерам.

Doing Business in Poland 2022

https://bpcc.org.pl/uploads/ckeditor/attachments/20873/Doing_business_in_Poland_2022.pdf

Doing Business in Poland 

www.pnplaw.pl 

Legal Aspects Guidebook for Foreigners | 2022

https://www.pnplaw.pl/wp-content/uploads/2022/04/2022_PNP-law-broszura_double-page_fit-page_layout.pdf

Торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво з Республікою Польща

Польща є другим найбільшим у світі (після Китаю) торговельним партнером та експортним ринком України, випереджаючи за обсягами двосторонньої торгівлі товарами Німеччину і РФ приблизно на 1 млрд. дол. США.

Сукупний обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами з Польщею за 2021 рік склав майже 11 млрд дол. США (10,93 млрд дол.), що перевершує показники 2020 року на 3 млрд. дол. США (у 2020 році обсяг двосторонньої торгівлі склав 8 млрд. дол.). Більше того, вперше за останні роки сформувалося позитивне сальдо двосторонньої торгівлі товарами, яке за результатами 2021 р. склало +268,8 млн. дол. США.

• у 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами України з Польщею склав 10,2 млрд. дол. США (у 2020 році - 7,36 млрд. дол. США), поступаючись за обсягами лише Китаю;
• український експорт до Польщі склав 5,23 млрд. дол. (у 2020 році – 3,27 млрд. дол.) та продемонстрував зростання на рівні +59,7% (польський імпорт склав 4,96 млрд. дол. і зріс на +19,8%);
• частка українського експорту товарів до Польщі від загального обсягу українського експорту склала 7,7% або 19,5% від обсягу експорту України до країн ЄС;
• позитивне для України сальдо склало +269 млн. дол. США (у 2020 році негативне сальдо складало -815,7 млн. дол.);
• у січні 2022 року український експорт пришвидшив зростання до +31,9% (для порівняння +13,9% у грудні 2021 року) (польський імпорт у січні 2022 року зріс на +48,9%, для порівняння - у грудні 2021 року зростання склало +21%). Позитивне сальдо у січні 2022 року склало 31,8 млн. дол. США;
• Польща входить до ТОП-5 найбільших імпортерів української аграрної продукції у світі, поділяючи п’яту сходинку з Туреччиною і поступаючись лише Китаю, Індії, Нідерландам та Єгипту (Польща з 2017 року є також найбільшим у світі постачальником агропродукції в Україну – 883 млн. дол. США у 2021 році).

За даними Держмитслужби України за весь 2021 рік обсяг двосторонньої торгівлі товарами з Польщею зріс на 38% і перевищив 10,2 млрд. дол. США, що майже на 3 мільярди перевершує результат усього 2020 року (7,36 млрд. дол.). Український експорт до Польщі зріс на 60% і перевищив 5,2 млрд. дол., перевершивши показник 2020 року на 1,9 млрд. дол. США (частка українського експорту товарів до Польщі від загального обсягу українського експорту склала майже 8% або 20% від експорту до усіх країн-членів ЄС). Польський імпорт зріс на 21% та склав 5 млрд. дол. США (майже 7% від загального обсягу імпорту в Україну). Позитивне для України сальдо склало +247 млн. дол. США (на противагу негативному -856 млн. дол. США у 2020 році). Номенклатура двосторонньої торгівлі за результатами 2021 року охопила 1050 товарних груп.

За 4 місяці 2022 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами з Польщею склав 3,3 млрд. дол. США, у т.ч. український експорт зріс на +73% і склав 2 млрд. дол. США (при цьому польська частка від загальносвітового експорту України склала 12%, що вивело Польщу на перше місце серед експортних ринків України, випередивши Китай; польська частка від сукупного експорту до ЄС склала 23%) (у відповідному періоді 2021 року частка українського експорту до Польщі складала 7,6%).

Польський імпорт знизився на -12% та склав 1,3 млрд. дол. США (частка від загального імпорту 7,6%), позитивне для України сальдо склало +729 млн. дол. США (у відповідному періоді 2021 року позитивне сальдо складало 12,7%).

За результатами 2021 року дещо змінилася структура українського експорту: блок недорогоцінних металів та виробів з них, зокрема чорних металів (товарні групи 72-83 Митного тарифу України) перевищив 31,4% від загального обсягу експорту (у т.ч. група «чорні метали» досягла майже 27%); блок аграрної продукції (групи 01-24) утримав друге місце і досяг 18,9%; мінеральна продукція (групи 25-27) перевищила 13,2%; блок електричних машин (групи 84-85) знизився до 9,7%; блок деревини та целюлозно-паперової продукції (групи 44-49) залишився на показнику 7,5%; окремо варто виділити меблі (група 94), частка яких у структурі українського експорту склала 6,9% (зростання на +36,5%) та пластмаси і полімерні матеріали (група 39) з часткою в експорті 2,1% (+134,7%) (решта товарних груп не перевищували 1% від загального обсягу українського експорту до Польщі). 

Значну позитивну динаміку в українському експорті товарів до Польщі продемонстрували такі групи товарів (з часткою не менше 2% у загальному обсязі): обсяг експорту чорних металів зріс у 3,5 рази і це єдина товарна група у двосторонній торгівлі, яка перевищує 1 млрд. дол. США (1,4 млрд. дол., зростання на +369,3%; частка у загальному обсязі експорту 26,6%); обсяг експорту пластмас і полімерних матеріалів зріс у понад 2 рази (+134,7%; 2,1%); обсяг експорту їстівних плодів та горіхів зріс у 2 рази (+90,1%, 2,1%); вироби з чорних металів (+73,9%; 2,9%); руди, шлаки і зола (+47,7%, 10,6%); деревина і вироби з деревини (+45,8%; 6,5%), меблі (+36,5%; з часткою 6,9%).

У структурі польського імпорту за результатами 2021 року домінують: блок аграрної продукції (товарні групи 01-24 Митного тарифу України) зріс до 16,2% від загального обсягу імпорту; блок електричних машин (групи 84-85) склав 15,4%; хімічна продукція (групи 28-38) зросла до 15,1%; блок полімерів, пластику і гуми (групи 39-40) склав 11,2%; транспортні засоби (групи 86-89) склали 10,9%; блок недорогоцінних металів та виробів з них, зокрема виробів з чорних металів (групи 72-83) досяг рівня 10% від загального обсягу польського імпорту в Україну.

Найбільшу позитивну динаміку в польському імпорті товарів до України продемонстрували такі групи товарів (з часткою не менше 2% у загальному обсязі): добрива (зростання на +130,1%; частка у загальному обсязі імпорту 4,7%); каучук і гума (+40%, 2,1%); засоби наземного транспорту крім залізничного (+37,5%; 10,4%); пластмаси і полімерні матеріали (+31%; 9,1%); дубильні екстракти (+26,2%; 2%); палива, нафта і нафтопродукти (+23,7%; 4,8%); вироби з чорних металів (+18,2%; 2,9%); реактори ядерні, котли і машини (+17,1%; 8,5%).

В цілому, польський імпорт відрізняється від українського експорту дещо більшою диверсифікованістю (найбільшою групою польського імпорту є аграрна продукція (16,2% від загального обсягу) на противагу удвічі більшої частки 31,4% групи недорогоцінних металів (у першу чергу чорних) в українському експорті до Польщі), а також продовжує приблизно у 2 рази перевищувати структуру українського експорту за кількістю товарів з вищою доданою вартістю (наприклад, 15,4% і 10,9% частки електричних машин і транспортних засобів в польському імпорті на противагу 9,7% та 6,9% частки електричних машин і меблів в українському експорті). Водночас, український експорт демонструє утричі вищу позитивну динаміку у торгівлі товарами: +59,7% на противагу +19,8% зростання польського імпорту. 

Обсяг двосторонньої торгівлі послугами з Польщею за результатами 2021 року склав 736 млн дол. з позитивним сальдо +189,5 млн дол. США (у 2020 році обсяг торгівлі послугами складав 608 млн. дол.). Експорт українських послуг до Польщі у 2021 році зріс на 4,9% склавши 462,7 млн дол. (польський імпорт послуг у 2021 р. зріс на 35,9% і склав 273 млн. дол. США). Частка українського експорту послуг до Польщі від загального обсягу склала 3,5% (6-е місце серед найбільших країн-реципієнтів українських послуг у світі або 2-е місце в ЄС, поступаючись лише Німеччині).

Найбільшими групами українських послуг, які експортувалися до Польщі стали: послуги з переробки матеріальних ресурсів (зниження на -0,3%, частка у загальному обсязі експорту 42,5%); транспортні послуги (+15,5%; 29,6%); ділові послуги (+14,5%; 10,5%); послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (+2,6%; 8,4%); послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги (+35,1%; 5%) – ці 5 груп сформували понад 96% експортованих Україною послуг до Польщі. По суті, послуги з переробки та транспорту забезпечують ¾ усіх наданих Україною послуг польським контрагентам (разом з тим, у 2021 році частка послуг з переробки поступово знижується – з 46% до поточних 42%, а транспорті послуги збільшили свою частку майже до 30% від загального обсягу), а найбільшу динаміку у 2021 році демонстрували культурні та рекреаційні послуги (+35%). Низка послуг, зокрема у сфері будівництва, ремонту і техобслуговування продемонстрували негативну динаміку, що можна пояснити, зокрема, реєстрацією українськими власниками нових компаній у відповідних сферах на території Польщі.

Найбільшими групами польських послуг, які імпортувалися в Україну стали: транспортні послуги (динаміка +58,4%; частка в імпорті 53,8%); ділові послуги (+2%; 16%); послуги, пов’язані з подорожами (+41,8%; 9,6%); послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (+25,9%; 7,3%); роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності (+13,2%; 3,8%) – ці 5 груп сформували понад 90% імпортованих Україною послуг з Польщі. Високу динаміку у 2021 році продемонстрували польські послуги з будівництва (+166,8%), які разом з тим займають 1,7% частки у загальному імпорті до України. При цьому дефіцит польських автодозволів сприяв подальшому зростанню імпорту послуг у сфері транспорту, які вже забезпечують понад половину від загального обсягу польських послуг, а пом’якшення карантинних COVID-обмежень посприяло зростанню надання громадянам України польських туристичних послуг.

Інвестиційне співробітництво 

Кумулятивний залишок польських інвестицій в економіці України станом на 31.12.2021 р. складає 1,140 млрд. дол. США (з них 767 млн. – участь в капіталі, а 372 млн. дол. США – боргові інструменти), що дозволило вперше за останні роки подолати позначку в 1 млрд. дол. та випередити США і РФ (впродовж близько 10 років обсяг польських інвестицій в Україні коливався на рівні 0,7-0,9 млрд. дол.). Частка польських інвестицій в економіці України від загального обсягу прямих іноземних інвестицій станом на 31.12.2021 р. все ще не перевищує 2% (7 місце в ЄС та 9 місце у світі), незначно поступаючись Франції та Люксембургу. У порівнянні з 2020 роком обсяг польських інвестицій зріс на +229 млн. дол. США.

Найбільший обсяг прямих польських інвестицій (участь в капіталі станом на 30.09.2021 р.) надійшов в українську промисловість – 42% (або 320 млн. дол.), головним чином у сферу переробки (305 млн. дол.); фінансову та страхову діяльність (35%), оптову та роздрібну торгівлю і ремонт автотранспорту (16%), а також сферу сільського господарства – 2,4%. Важливо, що польські інвестиції присутні в усіх регіонах України, найбільше у Тернопільській (30% від загального обсягу ПІІ) та Львівській (20%) областях, а також у Вінницькій (10%), Київській (6%), Волинській (5%), Сумській (5%) та Івано-Франківській (3%) областях.

В Україні успішно працюють близько 3 тисяч компаній з польськими капіталом, зокрема такі відомі як фабрика будівельної кераміки „Церсаніт”, деревообробна фабрика „Барлінек”, меблева фабрика „Новий Стиль”, фабрика упаковки „Кен-Пак”, фабрика автозапчастин „Інтер-Гроклін”, завод металообробки „Полімекс-Мостосталь”, підприємство з виробництва фарб „Снєжка-Україна”, дистриб’ютор полімерних матеріалів «Пластікс-Україна», ПАТ „Кредобанк”, який 10.03.2022 р. був визнаний НБУ «системно важливим банком України» (усього таких банків в Україні – 14) (дочірній банк найбільшого державного банку Польщі PKO Bank Polski S.A.), страхова компанія „PZU Україна”, найбільший польський ритейлер одягу „LPP S.A.” (ТМ “Reserved”, “House”, “Cropp”, “Mohito”, “Sinsay”), ритейлер спортивного одягу та аксесуарів OTCF S.A. (ТМ “4F”), виробник товарів гігієни та побутової хімії „Bella Center”, одна з найбільших в Польщі компаній у сфері надання послуг B2B, аутсорсингу та охоронних систем „IMPEL Group”, виробник алюмінієвих конструкцій „Aluprof S.A.”, будівельна компанія „UNIBEP S.A.” (Польський банк розвитку (BGK) у 2019 році та на початку 2020 року надав UNIBEP S.A. 2 кредити на суму майже 90 млн. євро на будівництво торговельно-розважальних центрів в Києві та Харкові (ТРЦ «Нікольський» на 106 тис. м²); у грудні 2021 р. UNIBEP S.A. оголосила про будівництво великого торговельно-розважального центру у Запоріжжі впродовж 2022-2024 рр., обсяг інвестиції перевищить 56 млн. євро). За оцінкою польської сторони, польські інвестиції в Україні здебільшого залучені до фінансового сектора, будівництва, меблевої промисловості, автомобілебудування та сфери виробництва одягу.

За результатами 2021 року (станом на 31.12.2021 р., за даними НБУ) до Польщі загалом залучено лише 6 млн. дол. США українських інвестицій, що становить лише 0,3% від загального обсягу інвестицій з України в інші країни світу. Більшість українських інвестицій вкладено у сферу транспорту, складську, поштову і кур’єрську діяльність – 3 млн. дол., а також у промисловість – 2,2 млн. дол. США. За обсягом українських інвестицій Польща посідає 6 місце у світі та 4 місце в ЄС, незначно поступаючись Литві і Швейцарії. Водночас, за оцінками експертів, обсяг українського капіталу в економіці Польщі коливається на рівні 1 млрд. дол. США.

Станом на 27.01.2022 року (за оцінками польської сторони) на території Польщі діє майже 22 тисячі компаній (21836), де принаймні одним зі співвласників/акціонерів є громадянин України або українська юридична особа (зростання на понад 4 тисячі у порівнянні з початком 2021 року; понад 23% від усієї кількості компаній з іноземним капіталом на території Польщі (понад 93 тис. компаній), значно випереджаючи будь-які інші країни: наприклад, компаній з німецьким капіталом – 8,6 тис., з голландським (4,3 тис.), білоруським (3,5 тис.), китайським (3,3 тис.), в’єтнамським (3 тис.) чи іншим капіталом – від кількох сотень до близько 2 тис. фірм). Більшість компаній з українським капіталом на території Польщі діє у сфері будівництва (близько 4,4 тис. компаній), торгівлі (понад 4,1 тис.), надання послуг з вантажних автоперевезень (майже 2 тис.), діяльності агентств з працевлаштування (понад 1,8 тис.), надання послуг (понад 1,4 тис.), ІТ-сфери (понад 1 тис.), а також у сфері харчування, готельного і ресторанного бізнесу (HoReCa) (близько 1 тис.). Найбільша кількість компаній з українським капіталом зареєстрована в таких воєводствах Польщі: Мазовецьке (столичний регіон Польщі) – 8,2 тис. або 37,6% від загальної кількості, Малопольське (2,5 тис., 11,6%), Нижньосілезське (2,2 тис., 10%), Підкарпатське (1,5 тис., 6,9%), Великопольське (1,3 тис., 6%) та Люблінське (1,1 тис., 5,2%). З-поміж польських міст найбільше компаній з українським капіталом зареєстровано у Варшаві (7 тис.), Кракові (2,2 тис.), Вроцлаві (1,8 тис.), Познані (0,9 тис.), Любліні (0,8 тис.), Жешуві (0,6 тис.), Гданську (0,6 тис.), Лодзі і Перемишлі (по 0,5 тис.), та Щецині (0,4 тис.). Інтенсивність реєстрації компаній з українським капіталом на території Польщі (яких у 2001 році було зареєстровано лише 37) різко зросла саме з 2014 року (після початку російської агресії), з 432 фірм у 2013 році та 733 у 2014 році до 1744 фірм у 2015 році; найбільша кількість зареєстрованих компаній зафіксована у 2021 році – 4607.

На початок 2021 року на території Польщі зареєстровано 5,9 тисяч громадян України (20% зростання за 2020 рік), які здійснюють підприємницьку діяльність. Загалом в Польщі зареєстровано 21,5 тис. іноземців, які займаються підприємницькою діяльністю, найбільше з яких – громадян України (понад 27% від загальної кількості).

Найбільшими українськими інвестиційними проектами в Польщі є: завод освітлювальних приладів „Геліос” (інвестор – ПрАТ „Іскра”), Мазовецький сироварний завод „Ostrowia" (група компаній „Milkiland N.V.”), ТОВ «Завод Кобзаренка» (виробництво та експорт сільськогосподарської техніки), агропромислова група „Пан Курчак”, ІТ-компанії „Miratech”, “GlobalLogic” та „SoftServe”, компанія „Elfa” (виробництво косметики) та ін.

Обсяг грошових переказів в Україну

Обсяги приватних грошових переказів в Україну з боку українських громадян (офіційними та неофіційними каналами), які на постійній чи тимчасовій основі працюють на польському ринку, за результатами 2021 року перевищила 4,7 млрд. дол. США (у 2020 році - 3,3 млрд. дол. США) або понад 1/3 (33,4%) від усіх надходжень трудових мігрантів в Україну у 2021 р. (зростання на  1,4 млрд. дол. у порівнянні з 2020 роком). За показником сукупних надходжень (офіційними та неофіційними каналами) Польща впевнено посідає першу позицію, значно випереджаючи усі інші країни світу, у т.ч. США (1,5 млрд. дол.), Велику Британію (1 млрд. дол.) та рф (0,8 млрд. дол.). Водночас, за сумою надходжень офіційними каналами (через банківську систему та міжнародні системи переказу коштів) Польща посідає лише 6 місце з показником 362 млн. дол. (у першу трійку входять США, Велика Британія та Німеччина – по 1,5, 1 та 0,5 млрд. дол. відповідно), що, в першу чергу, пояснюється наявністю спільного кордону.

Присутність українських компаній на Варшавській фондовій біржі

Для багатьох великих українських компаній, здебільшого лідерів в аграрній сфері, які впевнено вийшли на міжнародний ринок, першим майданчиком для публічного розміщення акцій (IPO) стала саме Варшавська фондова біржа (WSE), яка у 2008 р. відкрила представництво в Україні (станом на лютий 2022 року на WSE загалом торгуються акції 427 компанії з капіталізацією понад 310 млрд. дол. США (у т.ч. близько 50% іноземного капіталу),  381 польська компанія та 46 іноземних, з яких 10 – з українським капіталом). Наприклад, на WSE з 2006 року торгуються акції Астарта (Astarta Holding N.V., AST), з 2007 р. – Кернел (Kernel Holding S.A., KER), з 2010 р. – Група компаній Агротон (Agroton PLC, AGT), Мілкіленд (Milkiland N.V., MLK), Sadovaya Group S.A. (наразі перебуває на тимчасово окупованій території України, SGR), з 2011 р. – Coal Energy S.A. (CLE), ІМК (IMC S.A., IMC), KSG Agro S.A. (KSG), Група компаній «Овостар Юніон» (Ovostar Union N.V., OVO), з 2012 р. – KDM Shipping PLC (KDM) (перелічені вище компанії формально зареєстровані в інших юрисдикціях, зокрема на Кіпрі та в Люксембурзі, але де-факто їхні головні офіси та основні активи знаходяться в Україні). На хвилі інтенсивного виходу українських компаній на WSE Варшавська біржа навіть запровадила 04.05.2011 р. окремий національний індекс – WIG-Ukraine (перший національний біржовий індекс за межами України, який враховував виключно компанії з українським капіталом). До WIG-Ukraine спочатку входило 5 компаній, а максимальна кількість доходила до 10 з загальною капіталізацією до 2 млрд. дол. США.

Основні об’єднання українського бізнесу на території Польщі:

• Польсько-Українська господарча палата (з 1992 року; об’єднує понад 200 українських та польських компаній; має понад 20 регіональних представництв в Україні і Польщі, забезпечує роботу Українського бізнес-центру, ініціативи «Партнерство і працевлаштування» та інформаційного бізнес порталу eDialog.Media; у 2022 році Палата відзначає 30-річчя своєї діяльності; проводить щорічні міжнародні форуми – Baltic Business Forum та FRACHT).
• Асоціація українського бізнесу в Польщі (з 2015 року; об’єднує 50 польських компаній, де засновниками та/або кінцевими бенефіціарами є українські бізнесмени; забезпечує роботу Українського ділового центру в Польщі та Польської ліги українських студентів; проводить щорічні міжнародні форуми «Польсько-Українські дні бізнесу»).

З жовтня 2019 року до листопада 2021 року (на дворічний строк) Бізнес-омбудсменом України було обрано депутата польського Сейму, колишнього Мера Варшави та Міністра зовнішньоекономічного співробітництва Республіки Польща – Марціна Сьвєнціцького. З грудня 2021 року новим Бізнес-омбудсменом України обрано колишнього Посла Канади в Україні (2014-2019 рр.) Романа Ващука (у зв’язку з російською військовою агресією та з метою підтримки вимушено переміщеного українського бізнесу на ринку ЄС, у березні 2022 року Рада бізнес-омбудсмена України відкрила представництво у м. Краків, Республіка Польща).

2022 р.

1) Умови реєстрації бізнесу резидентами

Державний портал надає вичерпну інформацію, у т.ч. англійською мовою, щодо порядку відкриття компаній та ведення бізнесу в Польщі тощо: https://www.biznes.gov.pl/en  

https://www.biznes.gov.pl/en/firma/doing-business-in-poland/company-registration-in-poland  

https://www.biznes.gov.pl/en/firma/how-to-handle-official-matters-in-poland  

2) Умови реєстрації бізнесу іноземними компаніями (у т.ч. дозволені види діяльності, отримання ліцензій, вимоги до статутного капіталу тощо)

https://www.biznes.gov.pl/en/firma/doing-business-in-poland

https://www.biznes.gov.pl/en/firma/doing-business-in-poland/running-business-by-foreigners-in-poland

3) Основні етапи процедури реєстрації іноземною компанією юридичної особи

https://www.biznes.gov.pl/en/firma/doing-business-in-poland/company-registration-in-poland

4) Правила та вартість реєстрації бізнесу для кожного з видів СЕЗ у країні: (Назва СЕЗ - умови реєстрації, податки, посилання на сторінку з додатковою інформацією)

З 2018 року можливість використання преференцій (пільг) СЕЗ/ВЕЗ поширено на усю територію Польщі, у т.ч. для іноземних компаній, у разі, якщо вони (їхні проекти) відповідають відповідним критеріям/вимогам.

https://www.paih.gov.pl/why_poland/Polish_Investment_Zone

5) Наявність місцевих компаній у сфері реєстрації та супроводження підприємств у СЕЗ

Польське агентство інвестицій і торгівлі (PAIH, https://www.paih.gov.pl), а також мережа з 14-ти регіональних адміністрацій СЕЗ/ВЕЗ (https://www.paih.gov.pl/why_poland/investment_incentives/sez)

Консультаційна підтримка українських експортерів на польському ринку:

Польсько-Українська господарча палата (Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza)

+48 22 827 00 81

[email protected]

http://www.pol-ukr.com/uk/  

Микола Лисенко, директор Українського бізнес-центру (Варшава)

+48 883 038 150

+38 050 335 9826

[email protected]

Валентин Гончаренко

Помічник Президента Палати

+48 796 093 863

[email protected]

Вікторія Яловенко, директор Польського бізнес-центру (Київ)

Представництво Польсько-Української Господарчої Палати в Україні

+38 (044) 2214878, 2214898

+38 (050) 4105926

[email protected]

(Польсько-Українська господарча палата діє з 1992 року та має 20 регіональних представництв в Україні і Польщі; найбільша польсько-українська бізнес асоціація до якої входить близько 200 українських та польських компаній практично в усіх сферах двостороннього співробітництва; забезпечує роботу Українського бізнес-центру; з 2018 року реалізує проект «Партнерство та працевлаштування» з підтримки українських трудових мігрантів; головний організатор щорічного Балтійського бізнес форуму, Форуму мультимодального транспорту FRACHT та інвестиційного Форуму Lub-Invest; з 2020 року адмініструє портал польсько-українського ділового співробітництва https://edialog.media/)

Український діловий центр Асоціації українського бізнесу в Польщі

http://ukrbizpol.org/  

Андрій Романчук, представник Асоціації українського бізнесу в Польщі в Польщі (Варшава), партнер Юридичної групи EUCON (www.euconlaw.com)

+48 22 658 10 25

+48 570008575

[email protected]

[email protected]

[email protected]

(Асоціація українського бізнесу в Польщі діє з 2015 року, до її членів входить 50 польських компаній, де засновниками та/або кінцевими бенефіціарами є українські бізнесмени; щороку проводить Міжнародний форум «Українсько-польскі дні бізнесу», а також з 2019 року забезпечує роботу Українського ділового центру в Польщі)

У презентації "Можливості ділового співробітництва та розвитку бізнесу в Польщі" 

8b0ydqvtcx0zbrgtc90ljrhtgc0llqscdrgtcwinga0l7qt9cy0ljrgtc60ymg0leiznesu-v-polshchi.pdf

дізнаєтеся про: 

• умови відкриття бізнесу в Польщі; 
• польську державну систему підтримки експорту;
• транскордонне співробітництво;
• польські торгові платформи B2B (тендерні платформи, умови участі у тендері);
• логістичні компанії. Найкращі пропозиції на польському ринку;
• сертифікацію продукції і митні тарифи;
• програми підтримки МСБ;
• досвід польських компаній в успішному використанні можливостей EEN.

Керівник економічного відділу Посольства Ігор Баранецький про українсько-польське співробітництво у сфері торгівлі та інвестицій

1) Основні характеристики участі іноземних компаній у державних закупівлях (опис умов та посилання на законодавство)

Бюлетень державних закупівель (BZP), доступний на веб-сторінці польського Управління державних закупівель (UZP, https://bzp.uzp.gov.pl/):

https://ezamowienia.gov.pl/mo-client-board/bzp/list

(польською мовою)

Офіційний журнал ЄС:

https://eur-lex.europa.eu/oj/direct-access.html?locale=pl

(основними мовами ЄС)

Єдина національна електронна платформа e-Zamówienia: https://ezamowienia.gov.pl/

Для участі українським підприємствам необхідно ознайомитись із переліком тендерів на відповідному сайті та, з урахуванням визначених вимог, підготувати необхідний пакет документів (польською мовою).

Закон РП “Про публічні закупівлі” від 11.09.2019 р. (нова редакція набрала чинності з 01.01.2021 р.) детально описує усі необхідні процедурні етапи закупівель, зокрема порядок оприлюднення, вимоги до тендерної документації, хід публічних закупівель, вимоги до укладення договору тощо. Крім того, у Польщі окремі замовники можуть приймати пропозиції через власний̆ закупівельний портал, комерційні платформи або спеціальні електронні сервіси польського Управління державних закупівель (UZP). Наприклад, свої портали мають Польська залізниця та Університет м. Лодзь.

https://www.parp.gov.pl/mzp

https://www.biznes.gov.pl/pl/firma/rozwoj-firmy/chce-wziac-udzial-w-przetargu-publicznym/jak-ubiegac-sie-o-zamowienia-publiczne-w-unii-europejskiej-i-w-organizacjach-miedzynarodowych

2) Чи існує можливість участі у державних закупівлях іноземним компаніям - нерезидентам?

Так

Адміністрація публічних закупівель Польщі (UZP): https://www.uzp.gov.pl/en

https://www.parp.gov.pl/mzp

https://www.biznes.gov.pl/pl/firma/rozwoj-firmy/chce-wziac-udzial-w-przetargu-publicznym/jak-ubiegac-sie-o-zamowienia-publiczne-w-unii-europejskiej-i-w-organizacjach-miedzynarodowych

https://www.dentons.com/en/insights/articles/2021/march/11/legal-remedies-in-the-new-polish-public-procurement-law

3) Умови участі у тендерах для приватного сектору та для державного сектору

Україна має доступ до ринку державних закупівель ЄС на підставі членства в Угоді про державні закупівлі (GPA).

Товари походженням з України відповідають умові, визначеній статтею 393 Угоди GPA.

Закон Республіки Польща “Про публічні закупівлі” від 11.09.2019 р. (нова редакція набрала чинності 01.01.2021 р.)

Для участі українським підприємствам необхідно ознайомитись із переліком тендерів на відповідному сайті та, з урахуванням визначених вимог, підготувати необхідний пакет документів (польською мовою).

Українські компанії мають доступ до міжнародних ринків за угодою GPA на таких умовах:

- для тендерів, оголошених центральними органами влади, вартість контракту повинна дорівнювати або перевищувати 130 тис. польських злотих (орієнтовно 32 тис. дол. США) (товари та послуги) та 22,5 млн. польських злотих  (орієнтовно 5,5 млн. дол. США) (роботи).

- для тендерів, оголошених іншими (місцевими) органами влади, вартість контракту повинна дорівнювати або перевищувати 200 тис. польських злотих (орієнтовно 50 тис. дол. США) (товари та послуги) та 22,5 млн. польських злотих (5,5 млн. дол. США) (роботи).

- тендерів, оголошених державними установами, підприємствами чи організаціями: 400 тис польських злотих (орієнтовно 100 тис дол. США) (товари чи послуги) та 22,5 млн. польських злотих (орієнтовно 5,5 млн. дол. США) (роботи).

Бюлетень державних закупівель (BZP), доступний на веб-сторінці польського Управління державних закупівель (UZP, https://bzp.uzp.gov.pl/):

https://ezamowienia.gov.pl/mo-client-board/bzp/list

(польською мовою)

Офіційний журнал ЄС:

https://eur-lex.europa.eu/oj/direct-access.html?locale=pl

(основними мовами ЄС)

https://www.biznes.gov.pl/pl/firma/rozwoj-firmy/chce-wziac-udzial-w-przetargu-publicznym/jak-ubiegac-sie-o-zamowienia-publiczne-w-unii-europejskiej-i-w-organizacjach-miedzynarodowych  

Адміністрація публічних закупівель Польщі (UZP): https://www.uzp.gov.pl/en

Роз’яснення і нововведення (2021 р.) до Закону РП про публічні закупівлі від 2019 року.

https://www.dentons.com/en/insights/articles/2021/march/11/legal-remedies-in-the-new-polish-public-procurement-law

Крім того, додатково:

12 вересня 2019 р. Сейм РП прийняв новий Закон про державні закупівлі. Нові правила набувають чинності з 2021р. (Закон про державні закупівлі (ЗДП).

Прийняття нового Закону дає хороші перспективи для польських підприємців та польської економіки. ЗДП вирішує ключові проблеми діючої системи. Зокрема, полегшення, передбачене в новому Законі, допомогло змінити ситуацію, в якій система закупівель є своєрідним «клубом для обраних». Недоліки та відсутність норм, які діють зараз, роблять цю систему з кожним роком все менш конкурентоспроможною. Середня кількість заявок, поданих на тендери у 2018 р., становила лише 2,19, тоді як у 2017 р. - 2,38; у 2016 р. - 2,87; а у 2015 р. - 2,90. Тим часом у системі закупівель держава щорічно витрачає величезні суми - приблизно 163,2 млрд. злотих у 2017 р. і аж 202 млрд. злотих у 2018 р. Ці гроші замість того, щоб потрапити до вузької групи бенефіціарів, як це є тепер, повинні посилити польські компанії, створити передумови для підвищення інноваційності польської економіки та допомогти досягти стратегічних економічних та соціальних цілей.

7 серпня 2019 р. Рада міністрів ухвалила останній звіт президента Управління державних закупівель (УДЗ) про функціонування системи державних закупівель у 2018 р. Дані, що містяться у звіті, свідчать про те, що:

• у 2018 р. було подано 143 881 замовлень (у 2017 р. - 139,133);

вартість наданих державних замовлень у 2018 р. становила 202,1 млрд. злотих, що становить приблизно 9,55% ВВП і була вищою на 23%, ніж ринкова вартість у 2017 р., в якому замовники подали замовлень на суму 163,2 млрд. злотих 8,2% ВВП;

• 88% замовлень було подано в рамках процедури відкритих торгів (у 2017 р. - 86%). Процедура замовлення з одним джерелом використовувалась у 9,45% випадках (у 2017 р. - 9,67%);
• за вартістю коштів, виданих на державні замовлення, як і в попередні роки, переважали будівельні роботи, що становили 46% від загальної суми укладених контрактів (у 2017 р. - 44%), поставки 30% (у 2017 р. - 31%) послуги 24% (у 2017 р. - 25%);
• в бюлетені державних закупівель опубліковано 130 586 (у 2017 р.- 124 856) оголошень про замовлення і конкурси та 123 793 (у 2017 р. - 113 333) повідомлення про укладення контрактів або результати конкурсу;
• в Офіційному журналі ЄС польські замовники опублікували 24 717 оголошень про тендери та конкурси (22 476 у 2017 р.), що становило 11% усіх тендерів, оголошених на рівні ЄС, та 42% тендерів, оголошених новими країнами-членами ЄС. Також опубліковано 27552 (у 2017 р. - 22 696) повідомлень про укладення контрактів та результати конкурсу;
• опубліковані в Офіційному журналі ЄС оголошення показують, що 97% (у 2017 р. також 97%) замовлень на польському ринку було надано вітчизняним підприємствам, а 87 контрактів (у 2017 р. - 69) на виконання державних закупівель за кордоном отримали польські підрядники.

Державні закупівлі в РП є ключовою формою частки державного сектору в економіці. Таким чином номенклатуру товарів, послуг та будівельних робіт в РП замовляє майже 34 тис. господарських суб'єктів. Приблизна вартість ринку державних закупівель, склала 234,6 млрд. злотих у 2017 р. (174,3 млрд. злотих у 2016 р.).

Державні закупівлі мають значний вплив на найважливіші галузі польської економіки. Від цього ринку значною мірою залежать напр. компанії будівельної галузі. У багатьох галузях промисловості для кожного четвертого підприємця державні закупівлі становлять більше половини доходів, а для кожного десятого - 75% доходів. Відповідно цілеспрямовані та керовані державні закупівлі можуть, таким чином, суттєво сприяти розвитку підприємств. З іншого боку, погано проведені процедури, відсутність співпраці між замовником та підрядником або обмежувальні договори можуть навіть призвести до банкрутства компаній.

Забезпечення доступу до інформації про державні закупівлі

Незважаючи на загальний обов'язок надавати інформацію про державні закупівлі, місце, де вони публікуються, залежить, серед інших від її вартості чи виду процедури. 

Оголошення можна знайти:

• на дошці оголошень на видному місці в офісі замовника;
• на веб-сайті замовника;
• в Бюлетені державних закупівель - за допомогою пошукової системи можна знайти замовлення з урахуванням конкретного періоду, предмета договору, міста чи конкретної установи. Також можна ознайомитись із повідомленнями про закупівлі у «Державних інформаційних бюлетенях» окремих установ. Якщо не відома адреса веб-сайту, можна скористатися пошуковою системою на веб-сайті Biuletenіa Informacji Publicznych (BIP);
• в Офіційному журналі ЄС

Умови участі у державному тендері  

Потенційний підрядник повинен виконувати багато вимог. Лише ті підрядники, які гарантують належне виконання договору державних закупівель, можуть подати заявку на укладення договору, тому замовник також може визначати умови участі в процедурі. Ці гарантії включають відповідну кваліфікацію, технічні можливості (підтверджені відповідними документами) або хорошу економічну ситуацію. Підприємці, які мають заборгованість в ZUS або за податками, чи були покарані за фіскальні правопорушення або добре не виконали попереднє замовлення, не будуть допущені до участі в тендері.

До початку тендеру підрядник подає попередню декларацію, яка підтверджує, що він допускається до участі в тендері, відповідає вимогам участі в процедурі та критеріям відбору. Документи, які підтверджують факти декларації, подаються після вибору даного підрядника.

Українські компанії, які виконують вищезазначені вимоги, можуть приймати участь у державних тендерах, але слід враховувати те, що лише декілька відсотків іноземних компаній виграють у такого типу тендерах в Польщі.

Зацікавлені українські компанії повинні слідкувати за Бюлетенем державних закупівель, а також веб-сайтами галузей та місцевого самоврядування.

Для збільшення можливостей закупівель також може бути корисним наступне:

• спільні пропозиції / проекти з польськими компаніями;
• придбання польських, провідних підприємств;
• відкриття філій українських компаній у Польщі.

Рада експортерів та інвесторів при МЗС України

UkraineInvest

Export Promotion Office of Ukraine

Ukrainian Chamber of Commerce and Industry

DerzhZovnishInform – State-Owned Enterprise (Information, Research, Analytical, and Expertise Center of Ukraine that monitors international and domestic markets of commodities, products, and services)

Інвестиційний портал ДП «Адміністрація морських портів України»

 http://investinports.com/en/

Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza

Zrzeszenie ukraińskiego biznesu w Polsce

Kampania społeczną „Partnerstwo i Zatrudnienie”

Polish Chamber of Tourism  - https://www.pit.org.pl/

• Сайт для громадян України:

- https://www.gov.pl/web/ua;

• #PomagamUkrainie:

-https://www.pomagamukrainie.gov.pl/

Дізнайтеся, яку допомогу ви можете отримати в Польщі. Дізнайтеся, як отримати підтримку;

• Інформація для підприємців та роботодавців:

-https://www.biznes.gov.pl/pl/portal/031503

Як працевлаштувати громадянина України

Як громадянин України може відкрити бізнес у Польщі 

Як громадянину України підготуватися до реєстрації компанії в CEIDG;

• Міністерство розвитку та технологій:

-https://www.gov.pl/web/rozwoj-technologia

- Centralna Ewidencja Pojazdów i Kierowców (CEPiK) - https://historiapojazdu.gov.pl/;

- Rejestr Gospodarki Narodowej (REGON) - https://bip.stat.gov.pl/dzialalnosc-statystyki-publicznej/rejestr-regon/;

- Krajowy Rejestr Sądowy (KRS) - https://ekrs.ms.gov.pl/web/wyszukiwarka-krs/strona-glowna/index.html;

- Centralnа Ewidencjа i Informacjа o Działalności Gospodarczej (CEIDG) - https://prod.ceidg.gov.pl/ceidg.cms.engine/?D;9c10e52b-07f3-4191-81d1-079f350118ef;

- Rejestr patentowy - https://uprp.gov.pl/pl/wyszukiwarki;

- Centralny Rejestr Podmiotów Akcyzowych - https://puesc.gov.pl/uslugi/wyszukaj-podmiot-akcyzowy;

- Portal Rejestrów Sądowych (PRS) - https://prs.ms.gov.pl;

- Wyszukiwarka orzeczeń - System Analizy Orzeczeń Sądowych - https://www.saos.org.pl/search;

- Dziennik Wyroków i Ogłoszeń Sądowych. - https://www.ebos.pl;

- Portal Orzeczeń Sądów Powszechnych - https://orzeczenia.ms.gov.pl;

- Baza orzeczeń - Sąd Najwyższy - http://www.sn.pl/orzecznictwo/sitepages/baza_orzeczen.aspx;

- Orzeczenia sądów dostępne online - Aktualności (serwis Policyjny) - https://isp.policja.pl/isp/aktualnosci/7415,Orzeczenia-sadow-dostepne-online.html;

- e-Sąd (Dostęp do akt sprawy i nakazów) - https://www.e-sad.gov.pl;

- Wspólnotowy system rejestracji i identyfikacji podmiotów gospodarczych (EORI) - portal  CSD - Centralny Service Desk (EORI) - https://csd.mf.gov.pl/puesc/ess.do;

- Wykaz podatników VAT UE (podmiotów VIES) (VAT UE) - https://ec.europa.eu/taxation_customs/vies/vatResponse.html;

- Еuropejski portal „e-Sprawiedliwość” - https://e-justice.europa.eu/514/PL/registers__business_insolvency_amp_land;

- Europejski portal e-sprawiedliwość - Orzecznictwo krajowe - https://e-justice.europa.eu/13/PL/national_case_law?POLAND&member=1

Перевірка польських суб’єктів господарювання (у т.ч. англійською мовою) – CEIDG (Центральний реєстр перевірки та інформації про суб’єктів господарської діяльності) (ресурс підтримується Міністерством розвитку, праці і технологій Республіки Польща): https://prod.ceidg.gov.pl/ceidg/ceidg.public.ui/Search.aspx 

- System Rejestrów Państwowych (SRP) (Система державних реєстрів)

https://www.gov.pl/web/cyfryzacja/system-rejestrow-panstwowych 

https://www.coi.gov.pl/srp 

- Centralny Rejestr Beneficjentów Rzeczywistych (CRBR) (Центральний реєстр бенефіціарів)

https://www.gov.pl/web/finanse/centralny-rejestr-beneficjentow-rzeczywistych 

https://crbr.podatki.gov.pl/adcrbr/#/wyszukaj

- Internetowy Monitor Sądowy i Gospodarczy (iMSiG)

Lista upadłości firm i upadłości konsumenckiej

(Список збанкрутілих підприємств)

https://www.imsig.pl/lista-upadlosci

- Rejestr płatników VAT (Реєстр платників ПДВ)

https://www.podatki.gov.pl/wykaz-podatnikow-vat-wyszukiwarka

- Polska Klasyfikacja Działalności (PKD) (Польська класифікація видів діяльності)

http://www.krs-online.com.pl/PKD.html

Щодо надання дозволів на експорт та імпорт товарів військового призначення та подвійного використання в Польщі

Державним органом у Польщі, уповноваженим видавати дозволи та інші документи у сфері експортного контролю товарів військового призначення та подвійного використання є Міністерство розвитку і технологій РП. Поняття щодо вказаних товарів зазначені в Додатку I до Розпорядження Міністра розвитку і технологій РП від 17.04.2020 щодо списку товарів військового призначення, на які потрібно отримати дозвіл (Закон від 2020 року, пункт 901) та товарів подвійного використання, перелічених у Додатку 1 до Делегованого регламенту Комісії (ЄС) № 1749/2020 від 7 жовтня 2020 року про внесення змін до Регламенту Ради (ЄС) № 428/2009 про створення системи співтовариства для контролю експорту, передачі, посередницької діяльності та транзиту товарів подвійного використання (Офіційний вісник ЄС 2020 L 421/1).

Основним актом, який регулює зовнішню торгівлю товарами, що мають стратегічне значення в Польщі, є Закон від 29 листопада 2000 року «Про зовнішню торгівлю товарами, технологіями та послугами, що мають стратегічне значення для безпеки держави, а також для підтримки міжнародного миру та безпеки» (Офіційний вісник U. 2020, п. 509).

Детальна інформація про польську систему контролю експорту/імпорту разом із чинними правовими актами представлена на веб-сайті Міністерства розвитку і технологій РП за такими посиланнями:

https://www.qov.pl/web/rozwoi/zezwolenia-na-obrot-produktami-podwojneqo-zastosowania

https://www.gov.pl/web/rozwoj-technologia/zezwolenia-na-obrot-uzbrojeniem.

Процедура отримання дозволу на торгівлю товарами військового призначення

Заявник може подати заявку на індивідуальну або глобальну ліцензію або подати заяву про використання генеральної ліцензії.

Заявку на отримання дозволу може подати:

• фізична особа,
• юридична особа,
• організаційна структура без статусу юридичної особи за умови її дієздатності.

Заяву може подати особа, яка проживає на території Республіки Польща, або суб’єкт підприємницької діяльності, головний офіс якого знаходиться на території Республіки Польща.

Заяви подаються за адресою:

Міністерство розвитку і технологій РП
Департамент торгівлі чутливими товарами та технічної безпеки
Департамент експортного контролю
Площа Трьох Хрестів, 3/5 (Pl. Trzech Krzyży 3/5)
00-507 Варшава.

Контактна особа: Тадеуш Ігнасяк (Tadeusz Ignasiak),
e-mail: [email protected].

Підприємець, який подає заявку на індивідуальну або глобальну ліцензію або використовує національну генеральну ліцензію на торгівлю товарами військового призначення, зобов'язаний створити та застосовувати внутрішню систему військового контролю та управління (WSK). У цій системі необхідно визначити, зокрема, завдання відповідальних підрозділів компанії, основні завдання у сфері контролю та управління оборотом, принципи підбору працівників, архівації даних, внутрішнього контролю, виконання замовлень та навчання тощо.

Заявник подає заяву з такими додатками:

• заява про наявність концесії (орган, який видає такі концесії/ліцензії – Міністерство внутрішніх справ і адміністрації РП, MSWiA) або інших дозволів, що дають право на володіння товарами стратегічного значення або провадження діяльності, пов’язаної з планованим оборотом таких товарів, якщо наявність таких концесій або дозволів вимагається відповідно до положень інших актів, а також точні ідентифікаційні ознаки цих документів;
• проект контракту або торгової угоди, якщо така угода необхідна для даної торгівлі, або лист про наміри чи відповідний запит;
• копія сертифікату WSK;
• імпортний сертифікат або декларація кінцевого користувача у разі експорту або передачі в межах ЄС;
• згода компетентного іноземного органу на конкретне розпорядження товарами, якщо імпортер або кінцевий користувач зобов’язався отримати таку згоду, або заява про те, що заявник не знає про зобов’язання, зазначені у ст. 9 п. 10 Закону РП від 29 листопада 2000 року «Про зовнішню торгівлю товарами, технологіями та послугами, що мають стратегічне значення для безпеки держави, а також для підтримки міжнародного миру та безпеки».

Документ, складений іноземною мовою, повинен обов’язково супроводжуватися перекладом цього документа на польську мову, засвідчений присяжним перекладачем.

Дозволи видаються протягом одного місяця з моменту подання заяви за умови правильно оформленої заяви та наявності всіх необхідних додатків.

Законодавча база РП для отримання згаданих дозволів:

• Закон РП від 29 листопада 2000 року «Про зовнішню торгівлю товарами, технологіями та послугами, що мають стратегічне значення для безпеки держави, а також для підтримання міжнародного миру та безпеки»;
• Наказ Міністра підприємництва і технологій РП від 28 лютого 2018 року «Про список товарів військового призначення, для яких потрібен дозвіл»;
• Розпорядження Міністра підприємництва і технологій РП від 3 квітня 2018 року «Щодо обсягу інформації, що надається органу контролю за торгівлею суб’єктом торгівлі товарами стратегічного значення на підставі генеральних дозволів»;
• Розпорядження Міністра розвитку і фінансів РП від 25 травня 2017 року «Про національний генеральний дозвіл»;
• Розпорядження Міністра економіки РП від 25 січня 2011 року «Про типові повноваження на здійснення контролю за торгівлею товарами, технологіями та послугами, що мають стратегічне значення для безпеки держави, а також для підтримання міжнародного миру та безпеки»;
• Розпорядження Міністра економіки РП від 30 липня 2012 року «Про форми заяв і дозволів на торгівлю товарами стратегічного значення»;
• Розпорядження Міністра економіки РП від 30 липня 2012 року «Про зразок імпортного сертифікату»;
• Розпорядження Міністра економіки РП від 12 квітня 2013 року «Про перелік органів із сертифікації, уповноважених проводити сертифікацію відповідності та контроль відповідності функціонування системи внутрішнього контролю»;
• Наказ Міністра економіки РП від 10 травня 2013 року «Про облік торгівлі товарами стратегічного значення»;
• Розпорядження Міністра фінансів РП від 01 липня 2013 року «Про форму акту перевірки доставки та порядок обліку виданих актів»;
• Розпорядження Міністра розвитку і фінансів РП від 17 лютого 2017 року «Про внесення змін до Положення про форму акту перевірки доставки та порядок обліку виданих сертифікатів»;
• Розпорядження Міністра розвитку і фінансів РП від 21 лютого 2017 року «Про митні та податкові органи, в яких може здійснюватися оформлення експорту, імпорту і транзиту товарів стратегічного значення»;
• Розпорядження Міністра закордонних справ РП від 2 грудня 2013 року «Про форму звіту про фактичне виконання експорту озброєнь»;
• Постанова Прем’єр-міністра РП від 29 квітня 2014 року «Про типову заявку на отримання сертифіката достовірності для одержувача товарів військового призначення, що передаються відповідно до загальних дозволів на передачу всередині ЄС, виданих компетентними органами інших держав-членів Європейського Союзу»;
• Розпорядження Прем’єр-міністра РП від 29 квітня 2014 року «Про зразок сертифіката надійності одержувача товарів військового призначення, що передаються відповідно до загальних дозволів на передачу всередині ЄС, виданого компетентними органами інших держав-членів Європейського Союзу»;
• Спільна позиція Ради ЄС 2008/944/CFSP від 8 грудня 2008 року, що встановлює загальні правила контролю за експортом військових технологій та обладнання.

Процедура отримання дозволу на експорт товарів подвійного використання

Для експорту товарів подвійного використання видається індивідуальний або глобальний дозвіл.

Індивідуальна ліцензія надається одній організації для одного кінцевого користувача, імпортера або вантажоодержувача в іншій країні та охоплює визначену кількість і вартість чітко визначених товарів подвійного використання.

Глобальний дозвіл надається одній організації стосовно одного або кількох кінцевих користувачів, імпортерів або одержувачів в іншій країні або країнах для певних типів або категорій предметів стратегічного значення

Індивідуальні та глобальні схвалення – це адміністративні рішення, які отримуються заявником у відповідь на заявку. У заявці вказується:

• найменування заявника, включаючи його назву, юридичну адресу або адресу проживання на території Республіки Польща;
• ідентифікаційний податковий номер (NIP);
• зазначення виду та обсягу господарської діяльності, яку здійснює заявник, якщо він є підприємцем;
• зазначення суб’єктів господарювання, які є діловими партнерами заявника у здійсненні запропонованого обороту, включаючи їх найменування, адреси зареєстрованих офісів або адреси проживання та їх роль у цьому обороті;
• визначення предметів стратегічного значення, якими торгують, включаючи їх вартість і кількість;
• заява про те, що заявник вживатиме необхідних заходів для того, щоб товари стратегічного значення були доставлені до кінцевого споживача;
• зазначення виробника стратегічно важливих товарів, які будуть продаватися, і кінцевих споживачів, включаючи їх імена та адреси проживання;
• визначення країни кінцевого призначення;
• відомості про використання кінцевим споживачем предметів стратегічного значення
• Держава-член Європейського Союзу, де знаходиться або буде розміщений товар подвійного використання;
• Держава-член Європейського Союзу, в якій подається митна декларація або декларація реекспорту товару подвійного використання;
• визначення країни походження товару подвійного використання.

До заяви додається:

• заява про наявність концесій або дозволів, що дають право володіти товарами стратегічного значення або здійснювати діяльність, пов'язану з пропонованим обігом, якщо володіння такими концесіями або дозволами вимагається згідно з положеннями інших актів, разом із точними ідентифікаційними характеристиками цих документів
• проект договору чи торгової угоди, якщо така угода необхідна для конкретної торгівлі, або лист про наміри чи відповідний запит;
• сертифікат імпорту або заява кінцевого користувача;
• сертифікат відповідності;
• згода компетентного іноземного органу на конкретне розпорядження товаром, якщо імпортер або кінцевий споживач зобов’язався отримати таку згоду.

Індивідуальна ліцензія на імпорт товарів стратегічного значення

Імпорт продукції подвійного призначення до Польщі з третьої країни не потребує дозволу. Дозвіл необхідний для ввезення військових товарів до Польщі.

На імпорт товарів військового призначення видається індивідуальна ліцензія, яка надається одній юридичній особі щодо одного одержувача в іншій країні та стосується визначеної кількості та вартості чітко визначених предметів стратегічного значення.

Про намір ввезти на територію Польщі предмети подвійного призначення, які використовуються в телекомунікаціях або для захисту інформації, необхідно повідомити Голову Агентства внутрішньої безпеки РП (Agencja Bezpieczeństwa Wewnętrznego). Йдеться про товари, зазначені в ч. 1 «Телекомунікації», пп. 5A001a або 5A001b4 або в частині 2 «Інформаційна безпека» категорії 5 Додатку I до Регламенту ЄС № 428/2009 щодо контролю за торгівлею товарами подвійного використання. Декларація повинна бути оформлена за 14 днів до планованого імпорту.

Заявку на отримання дозволу може подати:

• фізична особа,
• юридична особа,
• організаційна структура без статусу юридичної особи за умови її дієздатності.

Заяву може подати особа, яка проживає на території Республіки Польща, або суб’єкт підприємницької діяльності, головний офіс якого знаходиться на території Республіки Польща.

Заяви подаються за адресою:

Міністерство розвитку і технологій РП
Площа Трьох Хрестів, 3/5 (Pl. Trzech Krzyży 3/5)
00-507 Варшава.

На імпорт військових товарів також може бути виданий національний генеральний дозвіл. Він надається у формі нормативного акту, у якому вказуються країни, організації та товари стратегічного значення, для яких надається дозвіл. У разі надання загального національного дозволу індивідуальний дозвіл не потрібний.

У заявці вказується:

• найменування заявника, включаючи його назву, юридичну адресу або адресу проживання на території Республіки Польща;
• ідентифікаційний податковий номер (NIP);
• зазначення виду та обсягу господарської діяльності, яку здійснює заявник, якщо він є підприємцем;
• зазначення суб’єктів господарювання, які є діловими партнерами заявника у здійсненні запропонованого обороту, включаючи їх найменування, адреси зареєстрованих офісів або адреси проживання та їх роль у цьому обороті;
• визначення предметів стратегічного значення, якими торгують, включаючи їх вартість і кількість;
• заява про те, що заявник вживатиме необхідних заходів для того, щоб товари стратегічного значення були доставлені до кінцевого споживача;
• зазначення виробника товарів стратегічного значення, які будуть продаватися, і кінцевих споживачів, включаючи їх імена та адреси реєстрації;
• відомості про використання кінцевим споживачем товарів стратегічного значення.

До заяви додається:

• заява про наявність концесій або дозволів, що дають право володіти товарами стратегічного значення або здійснювати діяльність, пов'язану з пропонованим обігом, якщо володіння такими концесіями або дозволами вимагається згідно з положеннями інших актів, разом із точними ідентифікаційними характеристиками цих документів
• проект договору чи торгової угоди, якщо така угода необхідна для конкретної торгівлі, або лист про наміри чи відповідний запит;
• сертифікат імпорту або заява кінцевого користувача;
• сертифікат відповідності;
• згода компетентного іноземного органу на конкретне розпорядження товаром, якщо імпортер або кінцевий споживач зобов’язався отримати таку згоду.

Якщо будь-який із документів, що додаються до заяви, складено іноземною мовою, до заяви додатково додається переклад цього документа на польську мову, засвідчений присяжним перекладачем.

Міністр розвитку і технологій РП може вимагати від заявника додаткову інформацію, що дозволить перевірити дані зазначені у заяві. Тому про зміни даних, що містяться у заяві, необхідно повідомляти Міністерство розвитку і технологій РП протягом 14 днів з моменту їх виникнення.

Перед видачою дозволу Міністр розвитку і технологій РП звертається (письмово або через електронну систему документообігу) до консультативних органів (зокрема: Міністерства внутрішніх справ і адміністрації РП, Міністерства закордонних справ РП, Міністерства фінансів РП, керівників служби військової контррозвідки, служби військової розвідки, агентства внутрішньої безпеки) з метою отримання інформації про наявність чинників, які унеможливлюють видачу такого дозволу.

Вказані консультаційні органи надсилають свої пропозиції протягом 14 днів. Ці пропозиції не підлягають оскарженню.

Міністр розвитку і технологій РП також встановлює можливі факти відмови протягом останніх 3 років компетентних органів іншої держави-члена Європейського Союзу у видачі дозволу на торгівлю товарами стратегічного значення з ідентичними параметрами і тому самому кінцевому споживачу чи одержувачу, який подав заявку. У такому випадку, польський Міністр консультується з компетентним органом держави-члена Європейського Союзу, який відмовив у видачі такого дозволу, і у разі видачі дозволу, інформує цей орган ЄС, додавши детальне обґрунтування свого рішення.

Міністр розвитку і технологій РП видає дозвіл на імпорт військових товарів до Польщі з третьої країни у формі адміністративного рішення. Термін дії вказується в індивідуальному дозволі. Дозвіл не може бути виданий на строк більше одного року.

Терміни видачи дозволів – до 1 місяця. В окремих випадках термін може бути продовжений до 2 місяців (про це повідомляється заявник).

Рішення Міністра розвитку і технологій РП оскарженню не підлягає, водночас, заявник може звернутися до Міністерства розвитку і технологій РП з проханням переглянути його справу.

Індивідуальні дозволи та отримані права не підлягають передачі іншим особам.

Міністр розвитку і технологій РП відмовляє у наданні дозволу на імпорт товарів військового призначення, якщо:

• існує ризик того, що військові товари, призначені для експорту, можуть бути використані для діяльності, що порушує міжнародне гуманітарне право;
• існує ризик того, що військові товари, призначені для експорту, можуть бути використані для ініціювання або продовження збройного конфлікту або для загострення існуючої напруги чи конфліктів у країні кінцевого споживача;
• існує ризик того, що військові товари, призначені для експорту, будуть використані країною одержувача проти іншої країни, зокрема, коли існує збройний конфлікт між країною одержувача та іншою країною, або країна іноземного одержувача має територіальні претензії проти іншої країни, яка намагалася або погрожувала зробити це силою в минулому;
• надання суперечить міжнародним зобов'язанням Республіки Польща в рамках міжнародних угод і домовленостей.

Міністра розвитку і технологій РП може своїм адміністративним рішенням скасувати або змінити індивідуальний дозвіл, якщо:

• обіг здійснюється на умовах, зазначених в індивідуальній або глобальній ліцензії;
• суб'єкт втратив гарантію законної торгівлі;
• цього вимагають потреби оборони і безпеки Республіки Польща;
• цього вимагають зобов'язання Республіки Польща в рамках міжнародних і союзницьких угод.

Міністр розвитку і технологій РП здійснює облік наданих дозволів у відповідному реєстрі, до якого одразу після видачі дозволу вносяться дані, що містяться у заяві на отримання дозволу, зокрема вид наданого дозволу, кількість і вартість товарів стратегічного значення, на які поширюється дозвіл.

Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.

У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).

У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.

У практичному плані роботи РЕІ запроваджено механізм опрацювання звернень вітчизняних компаній щодо просування їх продукції та пошук партнерів на іноземних ринках із використанням наявних можливостей економічних відділів у складі закордонних диппредставництв.

При цьому одним із ключових завдань роботи РЕІ є сприяння участі українських підприємств і компаній у тендерах та конкурсах, реалізації інфраструктурних та інвестиційних проектів за кордоном, участі у виставкових заходах та форумах, що сприяє розвитку міжнародної виробничої кооперації вітчизняних підприємств, збільшенню обсягів українського експорту та просуванню комерційних інтересів наших компаній на світових ринках в цілому.

В цьому плані, закордонні дипломатичні установи України в рамках роботи РЕІ забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проектах.

Крім надання безпосереднього сприяння українським виробникам щодо просування їх продукції на зовнішні ринки, МЗС разом із закордонними дипломатичними установами, на постійній основі проводить відповідну інформаційно-роз’яснювальну роботу за кордоном задля популяризації інвестиційного потенціалу України.

Детальніше: https://rei.mfa.gov.ua/

Як звернутися до Ради

Заповнити анкету експортера

УВАГА!

Обов'язковою умовою подання звернення за наведеною формою та включення до бази даних РЕІ є:

• наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (форма передбачає можливість завантаження згаданих документів);
• контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС, Посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).

Рекомендуємо також звернутися на веб-сторінку https://nazovni.online/ , яка реалізована МЗС України та призначена для надання дипломатичного сприяння українським експортерам на зовнішніх ринках.

Що пропонує Рада експортерів та інвесторів при МЗС (РЕІ) українським експортерам:

• дипломатичне сприяння у просуванні продукцїі за кордоном, пошуку партнерів, розповсюдженні інформації про продукцію українських виробників за кордоном;
• сприяння в організації та участі у виставкових заходах та форумах за кордоном;
• включення підприємства до бази даних РЕІ для інформування про:

                      - пропозиції іноземних компаній щодо співробітництва у визначеній галузі; 

                      - виставки, форуми, бізнес заходи за кордоном;

                      - заходи, які організовує Міністерство закордонних справ для експортерів;

                      - інформаційних матеріалів про іноземні ринки та ін.

Для цього просимо просимо заповнити форму:

ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ ЕКСПОРТЕРА

УВАГА!

Обов'язковою умовою подання звернення за наведеною формою та включення до бази даних РЕІ є:

• реєстрація підприємства на території України;
• підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг;
• наявність презентації та комерційної пропозиції англійською (іноземною) мовою (форма передбачає можливість завантаження згаданих документів);
• контактна інформація представника компанії, який вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної та ефективної комунікації з представниками МЗС, Посольств та іноземних партнерів (в т.ч. моб телефон з WhatsApp).

Дізнайся про контрагента більше. Перевірити польських суб’єктів господарювання (у т.ч. англійською мовою) можна у:

CEIDG (Центральний реєстр перевірки та інформації про суб’єктів господарської діяльності)

СУДОВИЙ РЕЄСТР ПОЛЬСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ  

ГАЛУЗЕВИЙ КАТАЛОГ ПОЛЬСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

1050 товарних позицій:

Зовнішня торгівля товарами (дані Держмитслужби) за 2021 рік.xlsx

У контексті підтримки вітчизняних виробників, зокрема надання необхідного сприяння виходу українських експортерів на іноземні ринки, повідомляємо, що ІТ-компанія EVO за підтримки глобального лідера з цифрових платежів Visa, комунікаційної агенції Banda та інформаційного сприяння Міністерства закордонних справ України та Міністерства цифрової трансформації України створила маркетплейс Made with bravery (https://shop.brave.ua/uk/) електронний майданчик, на якому продаються товари, виготовлені в Україні. 5% від вартості кожного придбаного товару маркетплейс передає фандрейзинговій платформі United24, ініційованій Президентом України.

Доставку придбаних товарів здійснює національний оператор поштового зв’язку Укрпошта до більшості країн світу. Із їхнім повним переліком можна ознайомитися за посиланням. (https://www.ukrposhta.ua/doc/shipping-outside-ukraine/perelik_krayin_pryznachennya_mizhnarodnykh_vidpravlen_04_2022.pdf)

W kontekście wsparcia krajowych producentów, w szczególności zapewnienia niezbędnego wsparcia ukraińskim eksporterom w wejściu na rynki zagraniczne, informujemy, że firma informatyczna EVO, przy wsparciu światowego lidera płatności cyfrowych Visa, agencja komunikacji Banda oraz pomoc informacyjna Ministerstwa Spraw Zagranicznych Ukrainy i Ministerstwa Cyfrowej Transformacji Ukrainy stworzyła platformę handlową Made with bravery (https://shop.brave.ua/uk/) platforma elektroniczna, na której sprzedawane są towary wyprodukowane na Ukrainie. Giełda przekazuje 5% kosztów każdego zakupionego produktu na platformę zbiórki United24 zainicjowaną przez Prezydenta Ukrainy.

Dostawa zakupionych towarów jest realizowana przez narodowego operatora pocztowego Ukrposhta do większości krajów świata. Ich pełną listę można znaleźć pod linkiem. (https://www.ukrposhta.ua/doc/shipping-outside-ukraine/perelik_krayin_pryznachennya_mizhnarodnykh_vidpravlen_04_2022.pdf)

Процедура підтвердження СКС:

Для того, щоб отримати підтверджений Аташе з питань оборони при Посольстві України в Республіці Польща (далі  - Військовий Аташе) Сертифікат кінцевого споживача (СКС, End-User Certificate), для ввезення на територію України товарів подвійного споживання (бронежилетів, металевих пластин для бронежилетів, шоломів), необхідно зробити наступне:

Підготувати СКС (End-User Certificate), заповнивши в ньому наступні пункти:

• Споживач, його адреса;
• Експортер, його адреса;
• Найменування та повний опис товару;
• Місце встановлення (використання) товару;
• Ціль кінцевого використання товару;
• Споживач товару цим гарантує, що товар, зазначений у пункті 3, не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в пункті 5, і не буде переданий іншому суб'єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Державної служби експортного контролю України;
• Інші гарантії і зобов'язання, передбачені умовами зовнішньоекономічного договору.

(п. 6-7 залишати без змін)

Обов’язковою умовою є  підпис зазначеного сертифікату саме Кінцевим споживачем товару (із відмітками: дата, ім’я та прізвище, підпис, штамп).

Після підписання Кінцевим споживачем зазначеного сертифіката, необхідно направити його оригінал або скан-копію на адресу <[email protected]>.

Після отримання СКС від ініціатора, обо'вязково здійснюється його перевірка.

Після підтвердження Військовим Аташе СКС Посольством надсилається копія СКС на email експортера та / або підписаний оригінал СКС надається у Посольстві України в РП.

Далі експортеру необхідно надіслати / надати інформацію до Міністерства розвитку і технології Республіки Польщі: [email protected] для отримання дозволу щодо подальшого вивезення товару зазначеного в СКС з території Польщі.

Інформація щодо процедури оформлення сертифіката кінцевого споживача зазначена за посиланням:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/920-99-%D0%BF#Text

Звертаємо увагу, що процедура оформлення вивезення або експорту товарів військового / подвійного призначення (зокрема: БПЛА, тепловізори, оптичні прилади та ін.) залишилась без змін відповідно до польського законодавства. (https://www.gov.pl/web/rozwoj-technologia та https://www.gov.pl/web/rozwoj-technologia/uslugi-dla-przedsiebiorcow). Обіг зазначених видів товарів можуть здійснювати виключно спеціалізовані компанії, які мають ліцензії / концесії. 

Ustawa z dnia 13 stycznia 2023 r. o zmianie ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa oraz niektórych innych ustaw

https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20230000185

Фондом в листопаді 2022 розпочато фандрейзингову кампанію, спрямовану на залучення позабюджетних коштів на поновлення грантової підтримки проєктів з виконання наукових досліджень і розробок, реалізацію яких через збройну агресію рф не було продовжено та розпочато в 2022 році, а також на грантову підтримку за іншими напрямами за результатами нових конкурсів. 

Посилання на сторінку фандрейзингової кампанії Фонду:  https://nrfu.org.ua/fundraising/. 

Українські меблевики продовжують нарощувати обсяг експорту: результати участі у виставці Meble Polska 2023

Meble Polska - це щорічна міжнародна виставка меблів, яка проводиться у місті Познань в Польщі. Українські меблеві компанії традиційно беруть участь у цій виставці. Цьогоріч у виставці Мебле Полска взяли участь 250 меблевих брендів з 15 країн, серед яких 30 - з України у складі національного стенду та окремими експозиціями. Так, з 21 по 24 лютого 2023 24 українські меблеві фабрики працювали у складі національного стенду Furniture of Ukraine, а саме: MIRT, MODERN, Metal land, Grade, Comfortmebli, IDEALL, Lion, Svit Mebliv, Sofro, Azzare, Neman, Roman, Cubus, Lado, StarWood, BJORN, BONSSO, DP MP Ukraine, Furniture Factory TTT, Green Sofa, BIS-M, TOKABO, Comforto та RONEL.

Участь українських меблевиків у Meble Polska дала їм можливість продемонструвати свої новітні розробки та продукти на міжнародному рівні, а також провести більше 500 зустрічей з потенційними партнерами та поточними клієнтами з Данії, Нідерландів, Франції, Великобританії, Німеччини, Румунії, США, Канади, Чехії, Фінляндії та інших країн світу. Прямо на стенді було підписано декілька контрактів.

Колекції furniture of Ukraine на міжнародній арені

Масштабну національну експозицію у 556 квадратних метрів було мебльовано новими колекціями спалень з масиву дубу та черешні, столами та стільцями з металу. масиву дубу, ясеня, горіха, HPL, ДСП та МДФ, м’якими меблями бюджетного та преміум сегментів, серійними кухнями, меблями для дитячих кімнат та віталень, а також вікна, двері та стінові панелі. Особливу увагу викликала продукція, сертифікована FSC.

Спільну експозицію на виставці Meble Polska 2023 організовано командою Furniture of Ukraine Business Expo від Української Асоціації Меблевиків. 

За 2022 рік експорт меблів України становив 806 млн.дол. США із середньорічним приростом обсягів на 11,5% за останні 6 років. Українські меблі було доставлено до 99 країн світу, з яких найбільшими покупцями стали Польща (34,9%), Німеччина (17,4%), Данія (5,9%), Австрія (4,5%) та інші. Що відбулося в тому числі завдяки участі українських меблевиків у 2022 році під спільним прапором Furniture of Ukraine 67 меблевих фабрик на 5 міжнародних виставках в Польщі, Німеччині, Італії та ОАЕ. 

Підтримка колективної експозиції українських меблевиробників

Організація роботи національного стенду в Познані стала можливою завдяки активному сприянню та підтримці Раді експортерів та інвесторів при МЗС України, ДУ “Офісу розвитку підприємництва та експорту”, Посольства України в Республіці Польща, Рівненській Державній Обласній Військовій Адміністрації, Київській Державній Обласній Військовій Адміністрації та Броварській Районній Військовій Адміністрації, Партнерами та меценатами національного стенду є: Kronospan UA, Kleiberit Ukraine та Hafele. Юридична підтримка національної експозиції від Адвокатського бюро “Гончарук і партнери”. Логістичні партнери Ріотранс та HN Logictics. Дизайн спільної експозиції розроблено Дмитром Новіковим, 3D-dізуалізація стенду та підготовка роздаткового матеріалу учасників - Great Catalog. Забудову стенду було здійснено меблевою фабрикою Аззаре. Виготовлення одягу для волонтерів - майстриня Марина Радигіна. 

Планом просування українських меблів на експорт Української Асоціації Меблевиків передбачено на 2023 рік торговельна місія до Лондона та національні стенди на таких міжнародних виставках, як IMM Colonge та MOW.

Фото https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1wHay3Ts_O8mg4sfoMehChoG8Y1cuAFeH 

26.04.2023 було опубліковане розпорядження Міністра розвитку і технологій РП Вальдемара Буди від 19.04.2023 «Про внесення змін до розпорядження про державний генеральний дозвіл» (https://dziennikustaw.gov.pl/DU/2023/787), згідно з яким базові моделі дронів можна експортувати в Україну без отримання індивідуальних дозволів на експорт. До введення в дію даного розпорядження експорт дронів, описаних у категорії 9A012.a.1., не міг здійснюватися на основі державного генерального дозволу. 

Згідно зі згаданим розпорядженням, фізичні та юридичні особи, які мають зареєстрований офіс або проживають у Польщі, можуть експортувати дрони (кат. 9A012.a.1.) в Україну без зобов’язання отримувати індивідуальні дозволи на експорт. У цьому зв’язку не потрібно подавати заявку на отримання дозволу на торгівлю такими товарами та додавати необхідні документи до заяви. Відтепер, для отримання державного генерального дозволу необхідно повідомити Міністерство розвитку і технологій РП про намір використовувати цей дозвіл. 

Через 30 днів з моменту подачі заявки заявник може експортувати дрони (кат. 9A012.a.1.) усім одержувачам (цивільним і військовим) в Україні, без необхідності звітування про кожну поставку.

Організація/особа, яка використовує державний генеральний дозвіл, повинна вести реєстр вивезення вказаних товарів.

Розяснення щодо нової процедури від Міністерство розвитку і технологій РП:

INFORMATION

In connection with the signing by Minister Waldemar Buda of the Regulation of the Minister of Development and Technology of April 19, 2023 amending the regulation on the national general permit (Journal of Laws of 2023, item 787), I kindly inform you that on April 27, 2023, the national general export authorization ZG-PL-DU-1, covering dual-use items specified in item 9A012.a.1 of the list set out in Annex I to Regulation (EU) 2021/821, entered into force.

What exactly does the new regulation refer to?

Category 9A012.a.1. includes "Unmanned Aerial Vehicles (UAVs) and Unmanned Aerial Vehicles designed for controlled flight beyond the direct view of the operator, with a maximum endurance of at least 30 minutes but less than 1 hour, designed to take off and maintain stable controlled flight in wind gusts of at least 46.3 km/h.'.

This national general authorization is valid for exports to the following destinations: Ukraine.

No individual or global license is required.

Who can use the national general export authorization ZG-PL-DU-1?

Natural and legal persons who live (address) or have their office registered in Poland.

How to do it?

You are required to:

1) submit a statement on the date of commencement of using the ZG-PL-DU-1 permit to the Ministry of Economic Development and Technology (preferably by email).

(Example of the statement: I hereby declare that Company XYZ [company address] notifies its intention to use the general permit ZG-PL-DU-1 from [date]);

2) keep records of trading;

3) provide the trade control authority with annual information on the execution of this trade by the end of the first quarter of the following year.

Obligations to submit a statement, keep records of trading and provide annual information on the implementation of trading are regulated in art. 8, art. 25 and art. 26 of the Act of November 29, 2000 on foreign trade in goods, technologies and services of strategic importance for state security, as well as for maintaining international peace and security (Journal of Laws of 2022, item 1666, as amended).

When can I start exporting?

The statement should be submitted to the Ministry of Economic Development and Technology at least one month before the start of trading. It is one-time and indefinite. After one month from the notification, you can start exporting.

How to interpret the regulations in the context of additional equipment integrated on drones?

In the case of unmanned aerial vehicles (UAVs) that additionally contain one or more controlled components, consideration should be given to whether the controlled component or components can be separated or used for other purposes. If the item is integrated, it will not be treated separately, so no additional export authorization is required (for instance: if the drone contains thermal cameras, or other special components, but this camera is integrated within the drone and cannot be naturally separated from the drone, or used separately from the drone, no additional license is needed).