12 вересня цього року Сейм РП ухвалив закон про внесення змін до деяких законів з метою перевірки права на отримання родинних виплат для іноземців та щодо умов надання допомоги громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави, який суттєво змінив зміст статті 37 Закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави (Звід законів 2025 р., поз. 337, зі змінами).
26 вересня Президент РП підписав закон про зміни, який було опубліковано 29 вересня в Збірнику законів РП. Відповідно до статті 29 цього закону, зміни до статті 37 Закону про допомогу громадянам України набрали чинності 30 вересня 2025 року.
Законом змінено правила надання медичних послуг громадянам України, які прибули до Польщі після 23 лютого 2022 року у зв’язку з воєнними діями на території цієї держави, отримали у Польщі тимчасовий захист, передбачений статтею 2 пункт 6 цього закону, і з цього статусу користуються правами, визначеними законом, у тому числі правом на медичні послуги.
Згідно з новими положеннями громадянин України, який досягнув 18 років, більше не матиме права користуватися на території Польщі такими медичними послугами:
санаторно-курортним лікуванням і курортною реабілітацією;
введенням лікарських засобів, що надаються пацієнтам у рамках програм політики здоров’я, затверджених міністром охорони здоров’я;
програмами охорони здоров’я;
лікувальною реабілітацією;
стоматологічним лікуванням;
лікарськими програмами;
екстреним доступом до медикаментозних технологій;
медичними послугами, що полягають у трансплантації або застосуванні у людей клітин, у тому числі кровотворних клітин кісткового мозку, периферичної крові та пуповинної крові, тканин і органів від живого чи померлого донора відповідно до Закону від 1 липня 2005 року про отримання, зберігання та трансплантацію клітин, тканин і органів;
операціями з ендопротезування та видалення катаракти;
лікарськими засобами, харчовими продуктами для спеціального медичного призначення та медичними виробами, доступними в аптеках за рецептом і такими, що відшкодовуються згідно із Законом від 12 травня 2011 р. про відшкодування лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального медичного призначення та медичних виробів;
забезпеченням медичними виробами за направленням уповноваженої особи та їх ремонтом відповідно до Закону від 12 травня 2011 р. про відшкодування.
Громадяни України, які станом на 1 жовтня цього року перебуватимуть у процесі лікування за одним із вищевказаних видів медичних послуг, зможуть продовжити це лікування на попередніх умовах до моменту його завершення.
Інші медичні послуги, не перелічені вище, надаватимуться громадянам України на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й особам, охопленим обов’язковим або добровільним медичним страхуванням, тобто на умовах, які діяли до 30 вересня цього року.
Громадяни України віком до 18 років після 30 вересня матимуть право на медичні послуги в тому ж обсязі та на тих самих умовах, що й особи, охоплені медичним страхуванням у Польщі, за винятком лише санаторно-курортного лікування та курортної реабілітації і введення лікарських засобів у рамках програм політики здоров’я міністра охорони здоров’я.
Відповідно до статті 37 пункт 1 Закону про допомогу у редакції, наданій статтею 10 пункт 16 закону про зміни, громадяни України, старші 18 років, які користуються тимчасовим захистом на умовах цього закону, не мають підстави для обов’язкового медичного страхування, наприклад через неможливість працевлаштування, і не застраховані добровільно, зберігають право на медичні послуги на умовах і в обсязі, визначених Законом про медичні послуги для осіб, охоплених обов’язковим та добровільним страхуванням, але у більш обмеженому обсязі, ніж раніше.
Ці особи з моменту набуття чинності нової редакції статті 37 Закону про допомогу не матимуть доступу до:
санаторно-курортного лікування і курортної реабілітації;
введення лікарських засобів у рамках програм політики здоров’я;
програм охорони здоров’я;
лікувальної реабілітації;
стоматологічного лікування;
лікарських програм;
екстреного доступу до медикаментозних технологій;
трансплантації клітин, тканин і органів;
ендопротезування і видалення катаракти;
реімбурсованих лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального медичного призначення та медичних виробів, доступних в аптеках;
забезпечення медичними виробами та їх ремонту, що фінансується з державних коштів.
Це означає, що повнолітні громадяни України, чиє перебування в Польщі вважається легальним на підставі статті 2 пункту 1 Закону про допомогу, зберігають право на лікування в Польщі, окрім вищезазначених послуг. У межах пункту 10 статті 37 слід підкреслити, що обмеження не стосується лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального медичного призначення та медичних виробів, що призначаються в умовах стаціонарного лікування, зокрема в лікарнях.
Щодо медичних послуг, на які громадяни України мають право, — вони надаються на тих самих умовах, що й для осіб, охоплених польським медичним страхуванням, навіть якщо вони не мають статусу застрахованих у Національному фонді здоров’я (NFZ).
Відповідно до статті 37 пункт 1c Закону про допомогу у редакції Закону про зміни:
«Право на медичні послуги, зазначені у пункті 3–11, мають громадяни України, чиє перебування в Польщі є легальним на підставі статті 2 пункту 1, які не досягли 18 років».
Це означає, що громадяни України молодші 18 років мають право на всі медичні послуги, окрім двох:
санаторно-курортного лікування і курортної реабілітації;
введення лікарських засобів у рамках програм політики здоров’я.
Додатково стаття 37 пункт 1c передбачає: якщо під час отримання послуг із групи пунктів 3–9 пацієнт досягає 18 років, лікування продовжується до його завершення. Після досягнення 18 років ці особи втрачають право на реімбурсовані препарати та медичні вироби, що відпускаються в аптеках, а також на медичні вироби за направленням та їх ремонт.
Повнолітні громадяни України, які розпочали онкологічне лікування до набуття чинності нової редакції статті 37 і в його рамках отримують послуги, вказані у пункті 3–9 статті 37, можуть продовжувати терапію до її завершення.
Однак з моменту набуття чинності змін вони втрачають право на отримання реімбурсованих ліків і виробів, що відпускаються в аптеках, а також медичних виробів за направленням та їх ремонт.
Повнолітні громадяни України, які розпочнуть онкологічне лікування після набуття чинності змін, матимуть право на ті медичні послуги, що не включені до пунктів 1–11 статті 37 Закону про допомогу.
Студенти — громадяни України, чиє перебування в Польщі є легальним відповідно до статті 2 пункту 1 Закону про допомогу, користуються тимчасовим захистом. Це означає, що до них застосовується стаття 3 пункт 1 підпункт 2a Закону про медичні послуги, згідно з якою застрахованими вважаються особи зі статусом біженця, додатковим захистом або тимчасовим захистом, якщо вони підлягають обов’язковому страхуванню або страхуються добровільно.
Якщо студент працює під час навчання, він підлягає обов’язковому страхуванню.
Оскільки ці особи продовжують навчання після досягнення 18 років, то до завершення навчання, але не довше ніж до 26 років, вони підлягають медичному страхуванню як члени сім’ї й мають бути оформлені до страхування, наприклад, застрахованими батьками.
Якщо громадянин України — студент або докторант — не підлягає страхуванню з іншої підстави і не може бути оформлений як член сім’ї, він охоплюється обов’язковим медичним страхуванням згідно зі статтею 66 пункт 1 підпункт 20.
Обов’язок страхування вважається виконаним після подання заяви та оформлення у відповідності до статей 74–76. Студенти та докторанти, які не мають інших підстав для страхування і не отримують допомогу для безробітних або стипендію, не сплачують внески.
Заявляти студента до страхування має університет, але лише після того, як студент подасть відповідний запит (заяву до деканату).
Відповідно до статті 68 Закону про медичні послуги добровільне медичне страхування можуть оформити громадяни України, які проживають у Польщі та користуються тимчасовим захистом, якщо вони не підлягають обов’язковому страхуванню й не мають права на медичні послуги на підставі правил координації.
Оформлення здійснюється за письмовою заявою, поданою до воєводського відділення NFZ за місцем проживання.
Громадянин України зобов’язаний заявити до страхування членів сім’ї, які не підлягають обов’язковому страхуванню з іншої підстави.
Право на медичні послуги в рамках добровільного страхування виникає з дати, зазначеної в договорі з відділенням NFZ. Право припиняється з дня розірвання договору або після місяця безперервної заборгованості зі сплати внесків.
Місячний внесок визначається на основі задекларованого доходу, який не може бути нижчим за середню заробітну плату в секторі підприємств за попередній квартал. Станом на 1 жовтня внесок становитиме приблизно 802,79 злотих.