2023 РІК

 

2022 РІК

14 березня – Саміт глав урядів «Люблінського трикутника» (м.Варшава/ українська сторона у форматі відеозв’язку)

26 березня – створення спільної слідчої групи на рівні генеральних прокуратур України, Республіки Польща та Литовської Республіки для розслідування агресії і воєнних злочинів Росії в Україні

22 квітня – зустріч Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, Віце-прем’єр-міністра, Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща Пьотра Глінського та Міністра культури Литовської Республіки Сімонаса Кайриса (м.Київ)

1 червня – Українсько-польські міжурядові консультації (м.Київ).

20 вересня –  започатковано діалог на рівні Перших Леді в рамках «Люблінського трикутника»( м.Нью-Йорк)

22 вересня –  8-е засідання Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва під співголовуванням Віцепрем’єр-міністра, Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України І.Верещук, та Міністра розвитку і технологій РП В.Буди (м.Жешув)

26 листопада - зустріч глав урядів «Люблінського трикутника» (м.Київ)

07 грудня – 12-е засідання відбулося під співголовуванням Голови ВРУ Р.Стефанчука, Маршалка Сенату РП Т.Гродзького та Голови Сейму ЛР В.Чміліте-Нільсен (м.Вільнюс)

15 грудня – проведено консультації на рівні радників президентів України, Польщі та Литви в рамках «Люблінського трикутника» (м.Київ).

2021 РІК

29 січня – зустріч міністрів закордонних справ України, Республіки Польща і Литовської Республіки у рамках «Люблінського трикутника» (у форматі відеоконференції)

4 березня – зустріч керівників відомств з питань національної безпеки країн-учасниць «Люблінського трикутника» (м.Варшава)

29 березня - XXIX  засідання Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща (у форматі відеоконференції)

29 квітня - VII засідання Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва (м.Київ)

6-7 липня – зустріч міністрів закордонних справ України, Республіки Польща та Литовської Республіки у рамках «Люблінського трикутника» (м.Вільнюс)

25 серпня – зустріч національних координаторів країн-учасниць «Люблінського трикутника» (у форматі відеозв’язку)

9 квітня – започаткування діяльності молодіжного «Люблінського трикутника»

27 жовтня – ІІ Форум молодіжного «Люблінського трикутника» (м.Київ).

17 листопада – зустріч національних координаторів країн-учасниць «Люблінського трикутника» (у форматі відеоконференції) проведення зустрічі заплановано на 12.00 за варшавським часом.

5-6 грудня – 11 засідання Міжпарламентської Асамблеї Верховної Ради України, Сейму і Сенату Республіки Польща, Сеймасу Литовської Республіки (м.Варшава).

12 грудня – зустріч нацкоординаторів «Люблінського трикутника» (м.Луцьк)

20 грудня – Саміт глав держав «Люблінського трикутника» (с.Гута Івано-Франківської області)

 

2020 РІК

23 червня – ХІІ засідання Парламентської Асамблеї України і Республіки Польща (у форматі відеоконференції)

9 липня - III засідання Спільної консультативної комісії Міністерства освіти і науки України та Міністерства національної освіти РП з питань освіти представників української національної меншини в Польщі та польської національної меншини в Україні (у форматі відеоконференції)

2019 РІК

8 лютого – XXVII засідання Консультаційного Комітету Президентів України і Республіки Польща (м.Варшава)

7-8 березня – XII засідання парламентської Асамблеї України і Республіки Польща (м. Київ)

21-22 березня – XV засідання Mіжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва (м.Збараж)

7-8 червня – X засідання Міжпарламентської Асамблеї Верховної Ради України, Сейму і Сенату Республіки Польща, Сейму Литовської Республіки (м. Київ)

5 листопада – XVIII засідання Консультаційного Комітету президентів України і Республіки Польща у форматі зустрічі співголів (м.Львів)

2018 РІК

15-16 лютого - XIV засідання українсько-польської Міжурядової Координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва (м.Жешів)

12-13 червня – Х засідання Парламентської асамблеї України і Республіки Польща (м.Варшава)

12-13 листопада – IX засідання Міжпарламентської Асамблеї Верховної Ради України, Сейму і Сенату Республіки Польща, Сейму Литовської Республіки (м.Вільнюс)

01 грудня – ІХ засідання Українсько-польського Форуму партнерства (м.Київ)

2017 РІК

15 березня – VI засідання Українсько-польського Форуму партнерства (м.Варшава)

27-28 березня – VIII засідання Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки, Сейму і Сенату Республіки Польща (м.Варшава).

27-30 березня – IV засідання Українсько-польського Форуму істориків (м.Краків)

11 квітня – XXVI засідання Консультаційного комітету президентів України та Республіки Польща (м.Київ)

20-21 квітня – VI засідання Українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва (м.Варшава)

2-3 червня – VII засідання Українсько-польського Форуму партнерства (м.Київ)

19-21 жовтня – V засідання Українсько-польського форуму істориків (м.Черкаси)

28 жовтня – VIII засідання Українсько-польського Форуму партнерства (м.Луцьк)

2016 РІК

3-4 березня - XXV засідання Консультаційного комітету Президентів України та РП (Варшава)

2015 РІК

19 січня – міжурядові консультації Україна-РП (м.Київ)

31 березня – 1 квітня – ХІІ засідання Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва (м.Жешув)

28-29 травня – VII засідання Міжпарламентської асамблеї “Україна – Польща – Литва» (м.Вільнюс)

11 червня – VII засідання Ради МЗС України та МЗС РП (м.Варшава)

14-17 червня - VI засідання Міжурядової українсько-польської комісії у справах охорони і повернення втрачених та незаконно переміщених культурних цінностей під час ІІ Світової війни (м.Ольштин)

21-22 червня – Міжпарламентська асамблея «Україна – Польща» (м.Варшава)

2014 РІК

17 березня – засідання Президії Міжпарламентської асамблеї «Україна-Польща-Литва» (м.Київ)

16 травня - VІ засідання Ради МЗС України та МЗС Республіки Польща (м.Київ)

3-4 грудня - XXIV засідання Консультаційного комітету Президентів України та РП (Варшава) на рівні заступника Глави АПУ В.Чалого та Керівника Канцелярії Президента РП Я.Соколовського

2013 РІК

8 лютого – ХХІІІ засідання Консультаційного Комітету Президентів України та Республіки Польща (м.Київ)

27 лютого – V засідання Ради МЗС України та МЗС Республіки Польща (м.Варшава)

27 лютого - V засідання Українсько-польського Форуму партнерства (м.Варшава)

26 березня - V засідання Міжпарламентської асамблеї «Україна-Польща-Литва» (м.Варшава).

11-12 червня – ХІ засідання Міжурядової Координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва (м.Яремче)

2012 РІК

8 лютого – IV засідання Ради МЗС України та МЗС Республіки Польща (м.Київ).

20 березня - ІІ засідання Робочої групи з питань ЄАНТК (м.Київ).

22 березня - VІ засідання Українсько-польського комітету у справах підготовки до проведення ЄВРО-2012 (м.Варшава).

28-29 березня – Х засідання Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва (м.Варшава).

25 квітня – ХХІІ засідання Консультаційного комітету Президентів України та Республіки Польща (м.Варшава).

14-15 травня - VІ засідання Міжпарламентської асамблеї «Україна-Польща». (м.Варшава).

17-18 травня – V засідання Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва (м.Київ).

24-25 травня – ІV засідання українсько-польського Форуму партнерства (м.Луцьк).

20-21 вересня – ХІ Економічний Форум «Україна-Польща» (м.Київ).

2011 РІК

3-4 лютого – Х Економічний Форум «Україна-Польща» та VІ Конференція голів облдержадміністрацій і облрад України та воєвод і маршалків Польщі (м.Варшава) (прим. під час ІХ засідання Міжурядової координаційної ради з питань міжрегіонального співробітництва, Конференцію голів ОДА і облрад України, воєвод і маршалків РП було перейменовано на Форум самоврядування)

14-15 лютого - V засідання Міжпарламентської асамблеї «Україна-Польща» (м.Київ).

25 лютого – ІІІ засідання Ради МЗС України та МЗС РП (м.Варшава). Під час засідання Ради під патронатом міністрів закордонних справ України та Польщі було започатковано діяльність Українсько-польського Форуму партнерства.

2-3 березня – ІХ засідання Міжурядової координаційної Ради з питань міжрегіонального співробітництва (м.Львів).

21-22 березня - ІV засідання Міжпарламентської асамблеї «Україна-Польща-Литва» ( м.Київ).

13 квітня - V засідання Українсько-польського комітету у справах підготовки до проведення ЄВРО-2012 (м.Київ).

4 липня – ХХІ засідання Консультаційного комітету Президентів України та Республіки Польща (м.Київ)

7-8 липня – ІІ засідання Українсько-польського Форуму партнерства (м.Київ)

20-21 грудня – ІІІ засідання Українсько-польського Форуму партнерства (м.Варшава)

2010 РІК

29-30 вересня - IV засідання Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва (м.Варшава).

30 вересня - IV засідання Українсько-польського комітету у справах підготовки до проведення ЄВРО-2012 (м.Варшава).

СПІЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ Прем’єр-міністрів України, Республіки Польща та Литовської Республіки

14 березня 2022 року

---

З нагоди зустрічі Прем’єр-міністрів «Люблінського трикутника» ми, Глави Урядів України, Республіки Польща та Литовської Республіки:

Засуджуємо найрішучішим чином безпрецедентне, жорстоке, неспровоковане військове вторгнення Росії в Україну. Ми розглядаємо цю навмисну атаку на суверенну, мирну та демократичну державу як грубе порушення основоположних принципів міжнародного права;

Віддаємо шану жертвам війни та надзвичайним військовим зусиллям Збройних Сил України, а також усього українського народу, спрямованим на захист своєї Батьківщини від цього варварського нападу Російської Федерації;

Посилаючись на Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, ухвалену переважною більшістю голосів 2 березня, ми:

− вимагаємо від Російської Федерації негайно припинити всі свої військові дії та беззастережно вивести всі свої сили та військову техніку з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також повернути всі війська та техніку, нарощені на кордонах України, у тому числі в Білорусі, до місць їх постійної дислокації;

− вимагаємо від Російської Федерації негайно та беззастережно скасувати рішення щодо статусу окремих районів Донецької та Луганської областей України;

− засуджуємо безрозбірне використання російської військової сили проти цивільного населення та цивільної інфраструктури, включаючи школи, лікарні та житлові будинки, які охороняються міжнародним гуманітарним правом.

Ми закликаємо міжнародне співтовариство і надалі нарощувати тиск на Російську Федерацію, в тому числі шляхом подальшого посилення жорсткої, послідовної та довготривалої санкційної політики, а також шляхом всесторонньої практичної підтримки України, яка здійснює самооборону відповідно до ст. 51 Статуту ООН;

Наголошуємо, що всі винні у скоєнні міжнародних злочинів під час цього вторгнення мають бути притягнуті до відповідальності; висловлюємо рішучу підтримку рішень прокурора Міжнародного кримінального суду розпочати розслідування. Висловлюємо повну готовність надати необхідну допомогу в цьому питанні;

Засуджуємо нерозсудливі та надзвичайно небезпечні атаки російських військ на атомні електростанції та атомні об’єкти в Україні. Такі атаки є безпрецедентними у світовій історії і ставлять світ на межу ядерної катастрофи;

Закликаємо міжнародні організації, зокрема МАГАТЕ і ООН, відповісти на вимоги України та забезпечити безпеку ядерних об’єктів в Україні, а також забезпечити захист гуманітарних коридорів для евакуації цивільного населення;

Засуджуємо залучення Білорусі до цієї агресії проти України та закликаємо Мінськ дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань;

Водночас, ми вважаємо, що майбутня демократична Білорусь має своє місце серед дружніх європейських народів, і що «Люблінський трикутник» залишається відкритим для її представників;

Закликаємо російський та білоруський народ рішуче висловитися та вимагати від їхніх урядів припинити цю грубу військову агресію проти сусідньої України;

Підтверджуємо невизнання незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також невизнання самопроголошених «Донецької та Луганської Народних Республік» і підкреслюємо нашу непохитну відданість суверенітету і територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.

Підкреслюємо, що Україна належить до європейської сім’ї і їй слід запропонувати статус країни-кандидата зараз, після її заявки на вступ до Європейського Союзу, поданої Президентом України Володимиром Зеленським;

Підкреслюємо потребу якнайшвидшої незалежності ЄС від енергоресурсів, що імпортуються з Російської Федерації;

Наголошуємо на незмінній ролі «Люблінського трикутника» як дедалі важливішого форуму регіонального співробітництва в Центральній Європі.

Польща та Литва висловлюють спільну, непохитну підтримку демократично обраним органам влади України та народу України, який взявся за зброю, щоб захистити суверенітет своєї країни та цінності всього вільного світу: свободу, демократію, повагу до основоположних прав людини, а також людської гідності.

Ми висловлюємо нашу готовність продовжити надавати підтримку Україні, її уряду та її народу в цій екзистенційній боротьбі всіма можливими способами, в тому числі економічно, шляхом надання військової техніки та гуманітарної допомоги.

Польща та Литва визнають європейський вибір України та бачать її як державу-члена ЄС у найближчому майбутньому. Варшава та Вільнюс наголошують, що Україна має негайно отримати статус країни-кандидата в ЄС і стати членом ЄС за прискореною процедурою.

Разом повторюємо, що з 2013 року Україна, як жодна інша європейська країна, платить високу ціну за свої європейські та євроатлантичні прагнення та бажання зміцнити свою демократію, сповідуючи європейські цінності.

Наголошуємо, що українські біженці, які тікають від війни, можуть знайти безпечний притулок у Польщі та Литві, де їм надають необхідну гуманітарну допомогу.

Україна висловлює свою вдячність Польщі та Литві за безпрецедентний рівень підтримки та солідарності з Президентом, Урядом та народом України у їхніх зусиллях захистити суверенітет та територіальну цілісність України, за провідну роль у притягненні Росії до відповідальності за її жорстоке та нелюдське вторгнення в Україну, а також за щедру допомогу громадянам України, які були змушені покинути свої домівки внаслідок російської агресії.

Україна, Польща та Литва закликають своїх партнерів вжити надзвичайних заходів для координації реагування на зростаючу гуманітарну кризу на європейському рівні.

Як країни «Люблінського трикутника», ми залишаємося разом, об’єднані нашою спільною спадщиною та спільними цінностями, рішуче відкидаючи чергову спробу Росії, що керується своїми імперіалістичними нахилами, неприйнятними в XXI столітті, нав’язати свою волю суверенній, мирній та демократичній країні в самому серці Європи шляхом військового вторгнення.

---

Заява міністрів закордонних справ Люблінського трикутника

10 серпня 2020  

---

Як міністри закордонних справ країн Люблінського трикутника, ми глибоко стурбовані ескалацією ситуації в Білорусі після президентських виборів і закликаємо владу утриматися від застосування сили та звільнити всіх затриманих минулої ночі.

Повага до основних свобод та прав людини, включаючи демократію та верховенство права, є необхідною для подальшого розвитку незалежної та суверенної Білорусі, яку ми повністю підтримуємо.

Ми впевнені, що лише шляхом діалогу поточну ситуацію можна вирішити на благо народу та держави Білорусь. 

За потреби, ми відкриті до будь-якої допомоги у сприянні цьому діалогові.

Благополуччя та процвітання Білорусі та її народу важливі для всієї Європи та особливо для нашого регіону. Усі ми зацікавлені у продовженні взаємовигідного діалогу, а також співпраці, заснованої на демократичних цінностях та орієнтованої на створення умов для спільного та стабільного майбутнього.

https://www.gov.pl/web/dyplomacja/oswiadczenie-ministrow-spraw-zagranicznych-litwy-polski-i-ukrainy 

---

Дорожня карта співробітництва між Україною, Литовською Республікою та Республікою Польща в рамках «Люблінського трикутника»

---

Політичний діалог

• опрацювання питання проведення зустрічей Глав держав та урядів країн Л3 за подальшою взаємною домовленістю;

• регулярні зустрічі міністрів закордонних справ та національних координаторів Л3;

• тематичні зустрічі міністрів Л3 в залежності від потреб.

Розвиток діалогу в рамках міжнародних організацій та з партнерами

• спільні політичні заяви міністрів закордонних справ Л3 з вагомих міжнародних питань;

• співпраця в рамках ООН, ОБСЄ, РЄ та інших міжнародних організацій;

• сприяння співпраці України з ініціативами «Тримор’я» та «Бухарестська дев'ятка»;

• сприяння спільним ініціативам Л3 в рамках Східного партнерства;

• сприяння спільним ініціативам Л3 та “Асоціаційного Тріо” (Україна, Грузія, Республіка Молдова);

• співпраця на всіх рівнях в рамках Кримської платформи;

• сприяння діалогу Л3 з адміністрацією США з особливим акцентом на таких напрямках як енергетика, економіка та безпека.

Співпраця в галузі безпеки та оборони 

• надання підтримки поточній оборонній реформі та розвитку обороноздатності України, в тому числі через програми та інструменти НАТО та ЄС;

• підтримка розвитку литовсько-польсько-української бригади ЛИТПОЛУКРБРИГ, у тому числі шляхом її участі в заходах під проводом ООН, ЄС, а також НАТО в кожному окремому випадку;

• підтримка розвитку ЛИТПОЛУКРБРИГу шляхом проведення спільних військових навчань;

• підтримка регулярного діалогу керівників департаментів оборонної політики міністерств оборони, включаючи консультації та обмін думками і позиціями з питань регіональної безпеки;

• підтримка ініціатив щодо зміцнення безпеки в регіоні Балтійського та Чорного морів;

• вивчення можливостей співпраці у космосі;

• проведення регулярних консультацій з питань безпеки між секретарем Ради національної безпеки і оборони України, керівником Бюро національної безпеки Польщі та головним радником Президента Литви з питань національної безпеки.

Співпраця з питань енергетичної безпеки 

• посилення співпраці в енергетичному секторі, зокрема щодо синхронізації енергетичних систем Литви та України з континентальною Європейською мережею (CEN) та пошук можливостей взаємовигідного використання газотранспортної інфраструктури, включаючи польські та литовські СПГ-термінали та українські підземні сховища газу (з урахуванням завершальної фази добудови газопроводу Baltic Pipeline та спорудження польсько-литовських інтерконекторів);

• протидія будівництву проєкту “Північний потік-2”;

• реагування на ризики, пов’язані з ядерною безпекою Білоруської АЕС в Островці, в тому числі шляхом заходів, що запобігають торгівлі електроенергією, виробленою з порушенням міжнародних норм та стандартів ядерної безпеки;

• посилення співпраці та обміну досвідом з розвитку зелених економік на основі нових та новітніх технологій;

• підвищення енергетичної безпеки в регіоні Л3 шляхом зміцнення та ефективного використання експертного потенціалу Центру досліджень енергетичної безпеки НАТО.

Співробітництво в галузі кібербезпеки

• обмін найкращими практиками сучасних кібертактик протидії загрозам, наслідки яких можуть підірвати інтереси України, Польщі чи Литви;

• обмін досвідом щодо вдосконалення державної цифровізації;

• започаткування співпраці Л3 в ІТ-сфері;

• створення програм обміну студентами, які вивчають кібербезпеку.

Співпраця з питань протидії пандемії COVID-19 

• визнання документів про імунізацію для спрощення обмежень при поїздках між країнами Л3;

• сприяння робочим контактам для обміну інформацією та реагування на спільні ризики у галузі охорони здоров'я;

• обмін досвідом щодо найкращих практик подолання негативного впливу пандемії COVID-19 на торгівлю та інвестиції, міграцію, мир, безпеку та приватний сектор, а також щодо стійкості та готовності до надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров'я.

Культурно-гуманітарна співпраця

• активізація прямих контактів між національними інституціями Л3, відповідальними за спільну історичну спадщину;

• розширення співпраці між молодіжними організаціями в Україні, Польщі та Литві, створення громадської молодіжної платформи Люблінського трикутника за участю неурядових організацій Л3 для зміцнення культурних, соціальних та освітніх відносин, а також обміну досвідом для спільного створення проєктів.

Співпраця в галузі економіки та інфраструктури 

• сприяння подальшій лібералізації торгівлі між Україною та ЄС у межах Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), зокрема шляхом обговорення її оновлення, подальшої підтримки наближення України до галузевих законодавств та поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС;

• сприяння розвитку розширеного діалогу у форматі “Асоційоване тріо+ЄС” у сферах впровадження ПВЗВТ та галузевої інтеграції;

• забезпечення платформи для зустрічі представників найбільших логістичних компаній та митних служб Л3 з метою обговорення існуючих проблем та визначення шляхів оптимізації потоку товарів через кордони, транскордонного співробітництва та мобільності;

• сприяння взаємній торгівлі сільськогосподарськими товарами з дотриманням стандартів ЄС щодо санітарних та фітосанітарних вимог;

• проведення зустрічі керівників торгових палат країн Л3 для визначення можливих шляхів розвитку тристоронніх економічних зв'язків;

• активний розвиток інтермодального транспорту та сприяння перевезенням напівпричепів залізничним транспортом;

• прискорення узгодженого та оцифрованого обміну транскордонною інформацією про автомобільний транспорт для подальшого розвитку цифрових транспортних коридорів.

Співпраця у галузі стратегічної комунікації та протидії гібридним загрозам 

• розроблення формату співпраці між міністерствами закордонних справ країн Л3 для протидії дезінформації, пропаганді та іншим гібридним загрозам, шляхом підтримки регулярних контактів з незалежними органами, що перевіряють факти, та неурядовими організаціями;

• розробка Плану спільних дій країн Л3 щодо протидії дезінформації, пропаганді, іншим гібридним загрозам та забезпечення свободи ЗМІ;

• проведення спільних акцій публічної дипломатії з проблематики, що становить взаємний інтерес, а також висвітлює пріоритети діяльності Л3, включаючи ініціативи із забезпечення безпеки журналістів та протидії дезінформації;

• підтримка та просування ключових національних кампаній в країнах Л3, в третіх країнах та міжнародних організаціях (регіональна безпека, Кримська платформа тощо).

Підписано 7 липня 2021 року у Вільнюсі англійською мовою

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба

Міністр закордонних справ Литовської Республіки Габріелюс Ландсбергіс

Міністр закордонних справ Республіки Польща Збігнєв Рау

---

Спільна заява міністрів закордонних справ Люблінського трикутника - України, Литви та Польщі - присвячена 77-м роковинам депортації кримських татар з Криму 

---

У цей скорботний день від імені України, Литовської Республіки та Республіки Польща ми висловлюємо найглибші співчуття кримськотатарському народу. Ми поділяємо ваш біль і вшановуємо пам’ять невинних жертв цього геноциду, вчиненого в 1944 році.

18 травня - одна з найтрагічніших дат минулого століття. Депортація десятків тисяч кримських татар сталінським режимом поставила цей народ на межу повного знищення. Багато депортованих померли, усім було заборонено повертатися на батьківщину - до Криму, усі також були піддані спробам насильницької асиміляції до "нового радянського суспільства". На щастя - вони вистояли.

Київ, Вільнюс та Варшава докладатимуть усіх зусиль для поширення історичних фактів та забезпечення їх належної міжнародної оцінки на сучасному етапі.

На жаль, через сім десятиліть після цього жахливого злочину наше покоління стало очевидцем повторення подій минулого.

Тимчасова окупація Криму Росією призвела до нових репресій проти кримськотатарського народу, який знову стикається з порушеннями прав людини, переслідуванням за переконання, релігію та незгоду з окупацією українського Криму, забороною Меджлісу кримськотатарського народу та різними іншими формами утисків та дискримінації. Ці дії Росії як країни-окупанта є неприйнятними в сучасному світі, а тому вимагають адекватної реакції міжнародного співтовариства.

Найефективнішою відповіддю стане деокупація Кримського півострова. Уряди наших держав, разом із нашими партнерами,  продовжуватимуть працювати над відновленням поваги до міжнародного права та суверенного контролю України над Кримом. Безперечно, нашим активом у цій боротьбі є солідарність з кримськими татарами та єдність усього світу довкола нашої спільної мети.

Саміт міжнародної Кримської платформи, який має відбутися в Києві 23 серпня 2021 року, покликаний зіграти важливу роль у консолідації наших зусиль. Ми розраховуємо на розробку чіткого плану дій світової спільноти щодо наближення деокупації українського Криму та відновлення прав кримських татар.

Ми переконані, що наші спільні зусилля та міжнародна солідарність сприятимуть звільненню Криму від російської окупації, а також відновленню прав і свобод кримськотатарського народу в українському Криму.

18 травня 2021 року

https://mfa.gov.ua/news/spilna-zayava-ministriv-zakordonnih-sprav-lyublinskogo-trikutnika-ukrayini-litvi-ta-polshchi-prisvyachena-77-m-rokovinam-deportaciyi-krimskih-tatar-z-krimu