«Мігранти на кордоні — лише завіса». Інтерв'ю з Дещицею про три кризи з боку Росії, заробітчан та напруження відносин Варшава-Брюссель

Гібридна міграційна атака на Польщу відбувається за участі Російської Федерації, вважає надзвичайний і повноважний посол в Польщі Андрій Дещиця. Однак український дипломат переконаний, що країна його перебування зможе подолати кризу, яка виникла поблизу кордону. А от Україні варто пильнувати значно більше, застерігає посол: біженці можуть бути лише завісою для вторгнення російських військ в Україну.

Радіо НВ довідалося, що загрожує Україні з боку Росії та як цьому протистояти. Також Дещиця розповів, що робить Польща, аби позбавитися залежності від російського газу; чому РФ не вдається так проникливо впливати на польське суспільство, на відміну від українського; а також про те, чому загострилися відносини між Польщею і ЄС.

— На польсько-білоруському кордоні триває криза з мігрантами. Її спровокувала Білорусь за підтримки Росії. В останні дні мігрантам ледве не вдалося прорвати кордон. Скажіть, будь ласка, яка у цій ситуації найбільша загроза для Польщі?

— Найбільша загроза — це те, що ці нелегальні мігранти все ж таки зможуть прорватися через огорожу і перейти на територію Польщі. Але польські прикордонники, війська територіальної оборони та поліція заявляють, що вони надійно охороняють кордон і не будуть дозволяти цим мігрантам його перетинати. Втім насправді йдеться не про Польщу, як кінцевий пункт призначення, бо мігранти мають намір направитися далі в Німеччину, Швецію. Більш проблематичною є ситуація в Європейському Союзі, яка пов’язана з певним протистоянням між деякими країнами, що мають інші підходи до вирішення цієї міграційної кризи. Це, можна сказати, певна дестабілізація Європейського Союзу і серйозна проблема, яка загрожує солідарності європейських країн.

— Чи є у Польщі якийсь конкретний план, як діяти далі?

— В уряді заявляють про те, що вони будуть твердо стояти на кордоні і не мають наміру змінювати свої підходи до нелегальних мігрантів. Біженців, які перетинають територію Польщі, повертатимуть назад — на територію Білорусі. І немає значення, чи це жінки, діти, старші особи чи молоді — до них застосовується однаковий підхід.

Повний текст інтерв'ю