Гібридна міграційна атака на Польщу відбувається за участі Російської Федерації, вважає надзвичайний і повноважний посол в Польщі Андрій Дещиця. Однак український дипломат переконаний, що країна його перебування зможе подолати кризу, яка виникла поблизу кордону. А от Україні варто пильнувати значно більше, застерігає посол: біженці можуть бути лише завісою для вторгнення російських військ в Україну.

— На польсько-білоруському кордоні триває криза з мігрантами. Її спровокувала Білорусь за підтримки Росії. В останні дні мігрантам ледве не вдалося прорвати кордон. Скажіть, будь ласка, яка у цій ситуації найбільша загроза для Польщі?

— Найбільша загроза — це те, що ці нелегальні мігранти все ж таки зможуть прорватися через огорожу і перейти на територію Польщі. Але польські прикордонники, війська територіальної оборони та поліція заявляють, що вони надійно охороняють кордон і не будуть дозволяти цим мігрантам його перетинати. Втім насправді йдеться не про Польщу, як кінцевий пункт призначення, бо мігранти мають намір направитися далі в Німеччину, Швецію. Більш проблематичною є ситуація в Європейському Союзі, яка пов’язана з певним протистоянням між деякими країнами, що мають інші підходи до вирішення цієї міграційної кризи. Це, можна сказати, певна дестабілізація Європейського Союзу і серйозна проблема, яка загрожує солідарності європейських країн.

— Чи є у Польщі якийсь конкретний план, як діяти далі?

— В уряді заявляють про те, що вони будуть твердо стояти на кордоні і не мають наміру змінювати свої підходи до нелегальних мігрантів. Біженців, які перетинають територію Польщі, повертатимуть назад — на територію Білорусі. І немає значення, чи це жінки, діти, старші особи чи молоді — до них застосовується однаковий підхід. У Сеймі Польщі уже розглядається питання про введення особливого статусу на цих прикордонних територіях. Від 2 вересня на території двох воєводств, які межують із Білоруссю, введений надзвичайний стан. Термін дії цього надзвичайного стану завершується на початку грудня і, згідно з Конституцією, він не може бути більше продовжений. Тому розглядається питання про введення особливих правил перебування у прикордонній зоні, які не будуть дозволяти вʼїзд без спеціальних дозволів.

— Чи може якось Європейський Союз допомогти Польщі в цій ситуації? Крім того, Польща є членом НАТО, але ми не бачимо екстрених нарад щодо кризи.

— По-перше,  Польща насправді поки що не дуже звертається за допомогою до європейських структур, за що опозиція критикує уряд. Втім польський уряд вважає, що на даному етапі у нього достатньо сил, щоб зупинити цю гібридну атаку мігрантів. Про НАТО. На початку тижня, коли ситуація достатньо загострилася на кордоні, премʼєр-міністр Польщі після консультацій зі своїми колегами з країн Балтії (Литви та Латвії) роздумував про застосування статті четвертої Колективного договору НАТО про проведення професійних консультацій. Поки що ці можливості не були задіяні.

—  Яке ставлення у польському суспільстві до цієї ситуації?

— Підходи, що робити з біженцями, ділить польське суспільство так само, як і ділить підходи деяких європейських країн до вирішення цієї проблеми. Частина польського суспільства вважає, що потрібно надати допомогу цим біженцям. Ба більше, деякі міжнародні чи польські організації перебувають поблизу прикордонної зони та намагаються надавати допомогу тим біженцям, яким усе ж таки вдається нелегально перетнути польський кордон. Цей гуманітарний підхід трохи розділяє польське суспільство, тому що багато хто вважає, що польські правоохоронні органи та прикордонна служба мають забезпечити порядок. Цей поділ суспільства створеє певну напругу і на політичній сцені. Опозиція критикує уряд за те, що він не спроможний повномасштабно підійти до вирішення цієї проблеми. Ніхто не знає, які будуть наступні дії з боку Білорусі по загостренню цієї кризи. І всі розуміють, що це є гібридна атака з боку Білорусі за підтримки Москви на Польщу та ЄС. І вона насправді до певної міри є успішною.

—  Розкачування внутрішньої ситуації в Польщі може бути однією з цілей цієї гібридної атаки?

— Ви маєте рацію. Це може бути дестабілізація ситуації і в Польщі, і в Європейському Союзі.

—  Оскільки ми всі розуміємо, що за цим стоїть не лише Білорусь, але й Росія, чи не спробує російська влада втягнути в цю кризу і Україну?

— Мені здається , що Україна повинна бути готовою і Україна зрештою є готовою до того, що можуть бути різні сценарії подальшого розвитку цієї міграційної кризи. На [різних] майданчиках [Польща та Україна] обмінюються інформацією та підходами до вирішення цієї [міграційної] кризи. Загострення і консультації спонукали Україну до відповідного превентивного реагування на можливий розвиток кризи на українсько-білоруському кордоні. Але існує ще один аспект, у який може бути втягнута Україна, про який говорять і у Польщі, і на Заході, - це те, що події на польсько-білоруському кордоні до певної міри є завісою, на яку всі звертають увагу. А більш серйозні плани можуть будуватися на українсько-російському кордоні. Посилення присутності російських військ може бути одним із елементів більш масштабного плану [президента Рф Володимира] Путіна, який йому допомагає реалізувати [білоруський диктатор Олександр] Лукашенко.

— Західні спецслужби сигналізують про можливу ескалацію конфлікту на Сході, загрозу атаки Росії. Давайте про найгірший сценарій думати: чи може Росія одночасно застосувати і тиск з боку білоруського кордону, і зі Сходу? Чи готові ми до таких сценаріїв?

— Я думаю, що Україна готова до таких сценаріїв. Ми у 2021 році вже набагато досвідченіші, ніж були у 2014-му, і готові до того, що може бути загроза для України і зі Сходу, і з Півночі. Потрібно постійно проводити консультації з нашими партнерами аби розуміти, на що ми можемо розраховувати, які можуть бути дії з боку Росії. Але насправді ситуація є достатньо тривожною, тому що ми не знаємо планів Путіна: чи він збираєтеся скеровувати цю лінію нестабільності лише в напрямку Білорусі та Польщі, чи, можливо, має плани створити більш масштабну проблему на території України і регіонів Східної Європи. Тому потрібно бути готовим до всіх можливих сценаріїв.

— Інша загроза та криза, яку Росія створила в Європі, - газова. Північний потік-2 добудований. Наскільки Польща залежить від російського газу і чи буде для неї болючим ударом запуск Північного потоку-2? 

— Перш за все я хотів звернути увагу на те, що Північний потік-2 добудований, але не сертифікований. Не виключено, що введення його в дію затягнеться до початку наступного року. Польща робила і робить усе можливе, щоби цей газопровід не запрацював. Значною мірою це ій удавалося на етапі будівництва, коли Польща подавала відповідні позови до європейських (німецьких, данських) судів. Водночас, розуміючи те, що цей газопровід може бути введений в дію, Польща працює над тим, щоб диверсифікувати постачання газу на свою територію. 3 цією метою Польща добудовує газопровід з Норвегії. Країна також розширює можливості отримання газу через термінали LNG.

— Чи намагається Росія гібридно впливати на Польщу? Маю на увазі, на внутрішню політику, як це відбувається в багатьох країнах ЄС.

— Деякі спроби Росії по підриву суспільної, політичної ситуації в Польщі мали місце. Однак польські спецслужби не дозволяють широкомасштабну діяльність російських спецслужб і російського впливу в Польщі. Проводити якусь проросійську політику в Польщі достатньо складно. Втім, деякі елементи такої політики і заходів мають місце, але це не схоже на інші держави, де керівництво чи політичні партії, організації, публічно висловлюються в підтримку Росії. В польському суспільстві достатньо твердий підхід до Росії, яку знають з історії, як країну, яка принесла достатньо багато проблем. І тому ґрунту для проросійської пропаганди в Польщі не так багато.

— Скільки українців перебуває в Польщі. Є різні дані щодо кількості трудових мігрантів.

— Важко порахувати і сказати точку цифру. Ті офіційні дані, які ми маємо, говорять, що майже два мільйони українців перебувають в Польщі. Це ті українці, які отримали легально дозволи на право проживання, на право працювати, на право навчатися в Польщі.

— Які найголовніші проблеми у наших трудових мігрантів?

— Найбільші проблеми - це питання з продовженням дозволів на перебування або на працевлаштування. На жаль, польські міграційні служби не працюють так оперативно, як хотілося б. Дуже часто наші громадяни, які перебувають тут, очікують по кілька місяців або навіть років дозволів на перебування. Це очевидно не означає, що вони перебувають в Польщі нелегально, тому що польське законодавство передбачає можливість подачі документів до відповідних відомств. І на час їхнього розгляду громадяни вважаються такими, що легально перебувають на території Польщі. Це одне з найчастіших питань, з яким звертаються до наших консульських установ.

— Чи вистачає консульських працівників на таку велику кількість мігрантів? Чи плануєте відкриття нових консульств?

— Консульських працівників не вистачає, як і консульських установ, але ми цю ситуацію змінюємо. До кінця року запрацює генеральне консульство України у Вроцлаві. Це на заході Польщі, де скупчена велика кількість українськ мігрантів, які прибули упродовж останніх кільк років. І таким чином матимемо генеральні консульства України в пʼятьох містах: Гданськ, Варшава, Люблін, Краків і Вроцлав. Водночас велика кількість громадян і обмеження, які зʼявилися в звʼязку з пандемією коронавіруса, закриттям кордонів створили додаткові навантаження на наші консульс установи. Дуже багато справ, які нашим громадянам вдавалося вирішувати під час поїздок в Україну, тепер вони змушені робити в консульських установах. Ми це розуміємо і збільшуємо кількість наших працівників. Також залучаємо наших почесних консулів. Вони не можуть виконувати консульські дії, але здатні надавати інформаційну допомогу.

— Яким чином посольства адаптуються до величезної кількості трудових мігрантів? Традиційно посольство України за кордоном займаються культурною, історичною політикою. Чи в Польщі ви адаптуєтеся до нових реалій?

— І культура, і політика, і гуманітарний аспект нашої роботи не відійшов в сторону. Цим ми продовжуємо займатися щодня. Але безпосередньо наші дипломати причетні до того, щоб надавати інформацію громадянам України, коли така потреба виникає. Під час закриття кордонів був шквал телефонних дзвінків, бо всі хотіли отримати інформацію, чи можна їхати в Україну, чи буде карантин. Особливо на початку цієї пандемії. Тоді ми відкривали гарячі лінії і ці дипломати, які щодня займаються культурно-гуманітарною або військовою співпрацею, надавали консультації телефоном. Цих дзвінків наразі меншає, тому що правила перетину кордону постійно оновлюються. Нам вдалося зберегти існуючий режим поїздок громадян України до Польщі. Це означає, що громадяни України, які мають біометричні паспорти, повністю вакциновані і мають відповідні цифрові сертифікати, можуть їхати до Польщі без необхідності перебування потім на карантині.

 — Польща, безперечно, великий друг України, але ми знаємо, що між країнами існує болюче питання історичної пам’яті. Степан Бандера в Польщі ворог, у нас це важлива історична постать. За два роки президентства Володимира Зеленського вдалося зняти напругу?  

— Питання історичного минулого завжди буде актуальне, між двома сусідами вони ніколи не зникнуть з порядку денного. За останні два роки нам вдалося питання історичного минулого перенести з топових в менш важливі, перенести їх в площину обговорення відповідними інститутами національної памʼяті, істориками чи архівними відомствами. Час від часу виникають загострення, які стосуються історичного минулого, але по обидві сторони кордону є розуміння, що зараз більш важливими є безпекові питання.

 — Для України Польща завжди була взірцем. Це країна, якій вдалося швидко провести реформи, вступити в ЄС, НАТО. Однак останнім часом ми помічаємо регрес зі свободою слова, обмеження прав людини, проблеми з правосуддям. Чи може це призвести до критичного загострення між Польщею і ЄС?

— Це загострення вже існує між Варшавою і Брюсселем. Напевно, це певний етап розвитку польського суспільства, на якому правляча коаліція і партія мають своє бачення щодо відносин з Європейським Союзом. Хоча в польському суспільстві існує повне переконання в тому, що країна має бути членом ЄС, що це є стратегічно важливим для Польщі. Десь 80% поляків не бачать можливості виходу Польщі з Європейського Союзу. Хоча уряд Польщі намагається отримати максимальну користь від протистояння з Брюсселем, суспільство переконане в тому, що виходити з ЄС Польща не може. Думаю, якщо загострення на лінії Варшава-Брюссель переросте в кризу, то це призведе до протестів поляків на вулицях.

Відео розмови Посла України в Польщі Андрія Дещиці з Радіо НВ

Текст інтерв'ю на сайті Радіо НВ