У Варшаві 16-17 березня відбувається ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Українська мова як іноземна в Польщі", присвячена ролі української мови в європейському освітньому просторі та практичному досвіду її викладання, зокрема, у Польщі. Яке це має значення для розвитку українсько-польських відносин?

- Тут дуже великі й різні виміри самої теми, оскільки україністика була найбільш поширена раніше в Польщі серед тих представників української меншини, які складали іспит з української мови чи навчалися українською мовою в спеціальних школах. Проте ще перед війною ми мали близько мільйона громадян України, які приїхали сюди у пошуках кращого життя. Після початку повномасштабного вторгнення їхня кількість подвоїлася. Відтак дуже багато українських дітей пішли до польських шкіл – від 180 до 240 тисяч. Тому для нас важливо, щоб українська мова не була забута цими дітьми і щоб процес входження в польську систему був не асиміляційним, а інтеграційним, який би дозволяв зберегти національну ідентичність.

Наступним виміром є пізнання української мови польськими громадянами. Науковий вимір україністики як такий. Павел Левчук, професор Польської академії наук, Інститут славістики, пропагує науковий підхід, який дозволяє польським громадян подивитися на цю мову, як знаряддя комунікації і подальшого розвитку співпраці з Україною. Насамперед для комунікації з громадянами України, які ще не встигли вивчити польську мову чи для того, щоб розвивати ділові зв’язки чи для того, щоб співпрацювати в оборонній сфері взаємне знання мов відіграє серйозну роль у зміцненні наших спільних спроможностей. Якщо говорити про вивчення польської мови в Україні, то близько 100 тисяч осіб її вивчають як першу мову і понад 106 тисяч як другу іноземну мову. Тобто польська мова є популярною в Україні. Ми також формуємо ідею, щоб українська мова, як мова найбільшої кількості іноземців, які перебувають тут, так само ставала популярною у світі, зокрема в Польщі. 

Вроцлавський п’ятнадцятий ліцей першим запровадив українську мову, як другу іноземну. Чому лише один ліцей?

- Усе залежить від того, як подавати інформацію. Не всі батьки знають, що є таке право в польській школі просити про викладання української мови. Має бути певна кількість дітей і відповідний педагогічний персонал. До Польщі приїхали тисячі українських вчителів, які мають кваліфікацію, проте стикаються з проблемами нострифікації дипломів.

Ми разом з професором Левчуком минулого року розробили дві програми для навчання в середній і вищій школі. Зараз ми співпрацюємо з Міністерством польського шкільництва і відповідними навчальними закладами, щоб показувати можливість реалізації такої програми. Також ми заохочуємо українських батьків звертатися до директорів, щоб це зробити на системній основі. Для нас важливо, щоб ця тема не викликала політичних поділів, оскільки багато представників різних політичних сил порушувати це питання в негативному контексті.

Ті батьки, які хочуть повернутися в Україну, розуміють, що вони не втрачають українську мову. Відтак діти зможуть повернутися до української школи. Також це допомагає в розширенні спроможностей для самої мови як предмету. Не все йде легко, проте є добра воля проурядової коаліції та підтримка з боку Міністерства освіти Польщі. Влада відкрита до комунікації не лише з українською діаспорою, але з представниками мігрантів та біженців, які також мають свої освітні потреби.

Посилення позицій української мови змінює позиції російської мови в Польщі?

- Однозначної відповіді немає, оскільки немає такої статистики. Проте ментально це однозначно впливає. Російська мова завжди була певною спробою формувати бізнесові зв’язки. Про політичні впливи не йдеться, оскільки Польща має дуже сильну вакцину проти російських впливів. На рівні м’якої сили росіяни формували домінацію російської мови. Це було не лише у Польщі, а й в багатьох європейських столицях, де на Росію дивилися як на частину європейської цивілізації. Початок повномасштабної агресії скинув всі маски з того, як Росія використовує культуру, науку, мову, освіту для формування своїх імперіалістичних наративів. І в Польщі це найбільш чутливо відчутно. Трішки більше 100 років тому росіяни намагалися русифікувати Польщу і створювали реальну загрозу  для польського національного усвідомлення. Тому в даному разі ми говоримо з людьми, які добре розуміють, що таке загроза русифікації і які виклики створює ця спроба розширення викладання російської мови. Проте це процес поступовий. Ми не можемо зараз сказати, що українська мова витісняє російську. Цей процес поки не відбувається. Проте ми звертаємо увагу польських колег на те, що російська мова викладається в більшій кількості закладів, ніж українська. Хоча українців тут набагато більше, ніж росіян.

Тобто існує мовний фронт?

Так. Він базовий для самосвідомості. Багато біженців зі сходу та півдня України продовжують послуговуватися російською мовою. І в деяких школах, не маючи можливості вивчати українську мову, вони обирають російську. І це також проблема. Це певним чином вимушене використання. Сподіваємося, що російська замінюватиметься на іншу іноземну мову або впроваджуватиметься українська мова. 

Запрошуємо послухати розмову за посиланням  Посол України в Польщі Василь Боднар для Українського радіо: У польських школах навчається від 180 до 240 тисяч українських школярів