Народився Василь Стефаник 14 травня 1871 року в с. Русові поблизу старовинного міста Снятина на Станіславівщині.

Творчість Василя Стефаника побудована на принципі –  «сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще». І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів. Так, збірки новел «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» принесли Стефаникові загальне визнання та отримали схвальні відгуки найвідоміших літературних авторитетів, серед яких, І. Франко, Л. Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська та стала помітною віхою в розвитку української та світової прози. Твори Василя Стефаника привертають увагу перш за все своєю художньою новизною, глибоким та оригінальним змістом трактування тем з непростого життя покутського села. Новели автора з одного боку наповнені темою трагедії селянського життя, трагедією разючої бідності, безнадійної самотності, невимовної туги від розлуки з рідною землею, а з іншого несказанної краси та любові до людини та батьківщини.

Окрім літературної діяльності Стефаник брав активну участь у громадському житті рідного Покуття, розширював творчі контакти з українськими періодичними виданнями. На його честь названо один з найбільших університетів західної Україні Прикарпатський національний університет.

Загалом, говорячи про творчість Василя Стефаника можна з впевненістю сказати – це не просто майстерне зображення автентичного галицького сільського побуту, політичних обставин того часу, це заглиблення в універсальні аспекти людського життя. Його творчість та манера письма мали та продовжують здійснювати великий вплив на розвиток української літератури.

Документальну онлайн-виставку «Великий новеліст України» підготовано Державним архівом Івано-Франківської області