Польща була першою країною світу, яка 20 років тому визнала незалежність України. Сьогодні відносини між двома країнами вважаються стратегічними, а свідченнями цього є інтенсивна співпраця на рівні керівництва обох держав, спільна підготовка до Євро-2012, жвава транскордонна співпраця. Про актуальні питання двосторонніх відносин в ексклюзивному інтерв'ю власному кореспондентові УКРІНФОРМу розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Маркіян Мальський.
- Пане Посол, як Ви оцінюєте 20-річчя українсько-польських відносин?
- Двадцять років відносин між Україною і Польщею - це період постійного розвитку по висхідній, інтенсивної співпраці у політичній та економічній сферах, гуманітарній площині тощо.Цеє прекрасним прикладом для Європи, а може й світу, коли дві країни-сусіди дуже успішно, прогресивно, і, головне, результативно розвивають свої відносини. Це роки пошуку нових форм співпраці, адже з країн-сусідів ми стали країнами - стратегічними партнерами, справжніми друзями.
- Які питання міждержавних відносин є сьогодні найбільш актуальними і потребують уваги керівництва України і Польщі?
- Контакти між нашими державами відбуваються у різних площинах, і в кожній з них є низка важливих питань, на яких концентруються увага керівництва наших держав. Сьогодні ми перебуваємо на шляху реалізації нашої стратегічної зовнішньополітичної мети - максимального наближення й інтеграції з ЄС. Саме політична й економічна складова цього процесу перебуває під постійною увагою керівництва наших держав. Сьогодні Україна як ніколи наблизилася до завершення переговорного процесу з Євросоюзом щодо укладення Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі. Це два важливих для України кроки, які наблизять її до ЄС. На цьому шляху ми маємо надійного, відповідального і впливового партнера - Польщу. Варшава упродовж останнього часу демонструє не лише політичну підтримку намаганням України інтегруватися до європейської спільноти, але робить це дуже фахово, предметно. Польща в цьому півріччі головує в Євросоюзі і намагається застосувати усі політичні й інституційні механізми для того, щоб Україна підписала ці важливі угоди. Ще одним важливим аспектом, який постійно перебуває у полі зору керівників наших держав, є лібералізація та повне скасування візового режиму, що дасть українцям можливість вільно контактувати зі своїми колегами в ЄС.
На сьогодні співпраця між нашими країнами здійснюється на рівні президентів, прем'єр-міністрів, керівників МЗС, експертних груп, консультантів тощо і є надзвичайно інтенсивною. Така концентрація зусиль повинна принести довгоочікуваний результат, яким буде формалізація наших відносин з ЄС, що, без сумніву, відкриє дорогу Україні до майбутнього членства в ЄС.
- В якій перспективі Ви бачите можливість скасування візового режиму між Україною і Євросоюзом?
- Минулого року Україні надано чіткий план дій щодо лібералізації візового режиму. Він складається з двох дуже важливих частин. Перша частина пов'язана з приведенням українського законодавства до європейських стандартів. Цю роботу ми вже практично завершили. Другий етап пов'язаний з великою кількістю технічних процедур, що вимагає значних фінансових і матеріальних витрат. Після виконання цих двох елементів Україна буде готовою дати відповідь ЄС, що всі вимоги Брюсселя, необхідні для лібералізації візового режиму, виконано. Тоді за Єврокомісією залишатиметься рішення щодо визнання нашої роботи позитивною і максимальної лібералізації візового режиму. Слід відзначити, що свій крок назустріч Євросоюзу ми зробили 6 років тому, повністю ліквідовуючи візовий режим для громадян ЄС. Тому Україна має усі політичні, а після виконання дорожньої карти і технічні підстави, щобЄС відповів нам тим же. Слід підкреслити, що на шляху лібералізації візового режиму ми використовуємо досвід Польщі і допомогу польських радників й експертів, які працюють разом з нашими фахівцями, аби підготуватися до скасування візового режиму.
- Якими є очікування Києва від саміту "Східного партнерства", що відбудеться наприкінці вересня у Варшаві?
- Україна є лідером серед країн "Східного партнерства" (Україна, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова). Ми наголошуємо на тому, що це дійсно амбіційний проект, але він має бути інституціоналізованим. Йдеться про те, що мають бути створені органи, які б відповідали за реалізацію основних напрямів у межах проекту. Крім того, "Східне партнерство" має бути добре профінансованим проектом.
- Як спільне проведення Євро-2012 впливає на будування відносин між Україною і Польщею?
- Ідея спільного проведення Євро-2012 стала надзвичайно потужним стимулом для інтенсифікації наших відносин. Цей українсько-польський проект вже давно із спортивної події перетворився на механізм посилення співпраці між нашими народами. Разом з польським колегами ми отримали можливість продемонструвати цілому світу, що Україна і Польща мають змогу успішно реалізовувати величезні міжнародні проекти, які несуть у собі важливі політичні, економічні, соціокультурні елементи. Чемпіонат для України і Польщі означає не лише розбудову інфраструктури наших держав. Він є прекрасною нагодою, аби показати, як ми можемо співпрацювати, полегшуючи контакти між нашими народами, зміцнюючи характер і принципи функціонування українсько-польського кордону. Євро-2012 буде імпульсом, який дозволить максимально розбудувати прикордонну інфраструктуру, запровадити нові механізми перетину кордону, що сприятиме інтенсифікації відносин між нашими народами.
Важливимаспектом є і те, що велика кількість програм в рамках Євро-2012 спрямована на молодь.У межах підготовки до майбутнього чемпіонату ми плануємо проведення цілої низки заходів, присвячених розширенню контактів між молодими людьми обох країн. Важливу роль відіграватимуть, наприклад, "Європейські стадіони культури", де буде можливість продемонструвати надбання культури і мистецтва обох народів.
- Як подолати негативні стереотипи, які все ще існують між українським і польським народами?
- На сьогодні багато робиться для подолання негативу у двосторонніх відносинах. Політики на найвищому рівні задають загальну тенденцію і напрям розвитку стосунків між держави. Натомість справжні широкомасштабні відносини відбуваються у багатьох сферах і на різних рівнях. У спільній багатовіковій історії ми маємо різні періоди: розвитку і розквіту, а також періоди, які ми називаємо складними. На сьогодні ведеться різноманітна робота у науковій, культурній, освітній сферах тощо. Усе це спрямовано на те, щоб максимально наближувались наші народи. У цьому аспекті величезна роль лягає на інтелектуальні і наукові середовища обох країн, які у максимально об'єктивний і правдивий спосіб повинні висвітлювати різні сторінки нашої історії, ставити орієнтири для дружнього розвитку між нашими країнами. Саме тому ми повинні чітко розуміти: історії належить минуле, а майбутнє має формуватися на засадах добра, терпимості, взаємоповаги, перспективи і це даватиме позивний імпульс нашим відносинам.
Юрій Банахевич