Стаття Міністра оборони України ген. С.Полторака щодо реформ в українській армії.
Dziennik. Gazeta prawna, 21.01.16
http://www.gazetaprawna.pl/artykuly/918894,ukrainska-armia-blizej-standardow-nato.html
Історія переконливо свідчить: український народ лише тоді позбувався ярма чужинців і почувався господарем на своїй землі, коли мав добре вишколене військо. Переломним моментом в історії сучасних Збройних Сил стали минулорічні події: агресія Росії, анексія Криму, окупація частини Донбасу. Десятки тисяч справжніх патріотів стали на захист нашої держави і не дозволили ворогу просунутись далі. Власним життям довелося розплачуватися нашим воїнам за злочинну бездіяльність тих, хто роками нищив нашу армію. Сьогодні тільки сліпий не помітить тих разючих змін, що відбулися в армійській царині.
З початком АТО і протидії України агресії Російської Федерації стало очевидним, що система національної безпеки в її тодішньому вигляді не могла функціонувати ефективно. Тож керівництво держави визначило курс на євроатлантичну інтеграцію як визначальний фактор гарантування безпеки та територіальної цілісності. Але повернення до курсу на співпрацю з Альянсом вимагає від України внесення відповідних змін до концептуальних документів у сфері національної безпеки та оборони.
Нині ми вже маємо Стратегію національної безпеки України, яка стала основою для комплексного планування діяльності органів державної влади у сфері національної безпеки, та Воєнну доктрину України, на якій базуються воєнно-політичні, воєнно-стратегічні, воєнно-економічні та військово-технічні рішення, відповідні концепції та програми у сфері воєнної безпеки держави, затверджені Президентом.
Ці документи формують основні пріоритети щодо гарантування національної безпеки, покликані максимально розвивати та адаптувати наші оборонні спроможності до стандартів НАТО. Цим самим ми демонструємо міжнародній спільноті відкритість і прозорість воєнної політики нашої країни, позиціонуємо Україну як миролюбиву європейську державу, оборонна політика якої спрямована на відновлення національних інтересів щодо збереження суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів.
Загалом у тексті Воєнної доктрини задекларовані основні засади державної оборонної політики. Зокрема, вперше за часів незалежності Україна визнала Російську Федерацію як воєнного противника, а також високу ймовірність великомасштабного застосування проти нашої держави військової сили як головної загрози національній безпеці України.
Якщо говорити про основні відмінності редакції Воєнної доктрини, то слід згадати також про відмову України від політики позаблоковості та проголошення інтеграції в європейський політичний, економічний і правовий простір з метою набуття членства в ЄС та поглиблення співпраці з НАТО. Крім того, в тексті документа визначено необхідність забезпечення загального обсягу видатків на оборону в розмірі трьох відсотків від запланованого обсягу валового внутрішнього продукту на відповідний рік.
Впровадення стандартів НАТО у вітчизняне військо нині є одним з головних наших завдань. Наші прагнення знаходять підтримку закордонних партнерів. Зокрема, влітку під час засідання Комісії «Україна-НАТО» Альянс та країни-члени дали високу оцінку та відзначили чималий прогрес у реформуванні Збройних Сил України. Ми отримали запевнення щодо рішучості й надалі надавати допомогу в реформах.
Сьогодні ми ставимо перед собою нові амбітні цілі. У жовтні 2015 р. мною затверджено План виконання основних заходів щодо переходу Збройних Сил України на стандарти НАТО, який містить конкретні заходи з чіткими термінами їхнього виконання на період до 2020 року.
Вже впроваджено 115 стандартів, на основі яких розроблено 64 національні та військові керівні документи. Ще 402 стандарти НАТО потребують першочергового впровадження.
Після саміту НАТО (в Уельсі) спільно з Україною започатковано окремий Трастовий фонд щодо реформування систем логістики та стандартизації, розрахований на три роки. Важливим досягненням є також розгортання на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки в Яворові Об’єднаної багатонаціональної групи з підготовки, в межах якої організовано загальновійськову та спеціальну підготовку підрозділів ЗС України.
Усі перелічені заходи покликані передусім побудувати таку Українську армію, яка відповідатиме кращим світовим зразкам, керуватиметься відповідними стандартами і процедурами та зможе виконати будь-яке завдання щодо захисту країни від агресора.
Щоразу перед нами постають нові виклики, але маю впевненість, що нам усе вдасться. А результати всіх окреслених реформ та намірів відчує на собі кожен солдат від передової й до тилу.
Події, які відбулися в Україні за останні два роки, змінили погляди та підходи до місця і ролі армії. Ми розпочали кардинальні реформи й зараз уже можемо говорити про перші результати. У стислі терміни розроблено Замисел оптимізації та реорганізації Збройних Сил України та на його основі проект Державної цільової оборонної програми оптимізації та реорганізації армії на 2015–2017 роки.
В умовах особливого періоду нарощено бойовий потенціал та створено необхідні угруповання на загрозливих напрямках. З урахуванням потреб АТО та відсічі можливій широкомасштабній агресії побудована принципово нова система управління. Триває нарощування бойового складу Сухопутних військ, підвищення ударних спроможностей високомобільних десантних військ та створення Сил спеціальних операцій. Значних змін зазнала система підготовки військ. Сьогодні вона включає індивідуальну підготовку всього призваного за мобілізацією особового складу та бойове злагодження підрозділів. Триває відновлення Військово-Морських Сил.
Нам вдалося створити кадровий резерв у понад 1,5 тис. військовослужбовців-учасників АТО. Започаткувати діяльність п’яти Трастових фондів НАТО — Україна на загальну суму 5,2 млн євро.
Наше міністерство перше і на сьогодні єдине ввело в дію Антикорупційну програму Міністерства оборони на 2015–2017 роки. Для просування реформ у матеріально-технічному забезпеченні війська створили Раду реформ, яка опікується їхнім впровадженням. Серед інших досягнень — проведення електронних торгів, завдяки яким на кожній закупівлі ми економимо кошти, розробка понад трьох десятків технічних умов предметів речового забезпечення за стандартами НАТО, створення за прикладом США Центру розвитку та супроводження матеріально-технічного забезпечення ЗС України, проведення експерименту з харчування тощо.
Чималу допомогу у втіленні цих та інших ідей надають наші закордонні партнери. До розробки проекту Концепції розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року, приміром, активно залучаються іноземні радники — представники Офісу зв’язків НАТО. Пропозиції щодо подальших шляхів реформування діяльності українського оборонного відомства надала й експертна група фахівців компанії «RAND Corporation».
Найближчим часом працюватимемо над їхнім втіленням, оскільки запропоновані заходи є дуже важливими в контексті наближення української армії до стандартів НАТО.
У майбутньому ключовими напрямами реформи стануть створення єдиних систем логістики, комплектування персоналом, резервістами та системи підготовки.
Аби зрозуміти, які позитивні зміни відбулися в питаннях забезпечення українського війська в АТО, варто пригадати минулі роки. До прикладу, фінансування речового забезпечення 2013 року становило лише 3% від потреби. Було укладено 100 договорів на загальну суму 32,2 млн грн.
У 2015 р. профінансовано понад 60%. Укладено 619 договорів на 2 млрд 950 млн грн. Виробництво та постачання одягу, взуття та інших предметів до підрозділів Збройних Сил продовжується.
Відповідно до державного оборонного замовлення у 2015 р. закуплено та доставлено до зони проведення АТО 1768 одиниць новітніх та модернізованих зразків ОВТ, понад 400 тисяч ракет та боєприпасів.
Загалом забезпеченість української армії озброєнням та військовою технікою у порівнянні з 2014 р. у 2015 р. збільшилася у 1,5 рази.
Впроваджуються нові елементи форми одягу, і вже незабаром ці зміни відчують солдати та офіцери. Триває пілотний проект з харчування. З початку наступного року він пошириться на десяток нових військових частин.
Проект Воєнно-медичної доктрини України розробили військові медики. Вона визначає стратегію та основні напрями розвитку медичного забезпечення Збройних Сил України. Також створено робочу групу, що працює над підготовкою Логістичної доктрини. Цей документ дозволить ефективно та якісно виконувати весь комплекс завдань матеріально-технічного забезпечення військ як у мирний час, так і на особливий період.
Віднедавна військова освіта в Україні привернула особливу увагу керівництва держави. Цьогоріч контрактникам та військовослужбовцям, призваним за мобілізацією, які брали участь в АТО та виявили бажання здобувати військовий фах, віковий ценз підвищено з 23 до 29 років. Окрім цього, військовослужбовці мають право вступати до вишів за результатами екзаменів без сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти. Цьогоріч навчання у військових вишах розпочали 584 учасники АТО.
Військовослужбовці-контрактники, які мають досвід бойових дій та зазнали поранення, можуть вступати на заочну форму навчання для здобуття вищої освіти за цивільними спеціальностями.
Програми підготовки військових фахівців постійно корегуються відповідно до вимог, продиктованих ситуацією на Сході України. У навчальні програми введено нові дисципліни. Наприклад, основи військового управління, бойову систему виживання воїна, військово-медичну підготовку тощо.
Навчальні плани постійно переглядаються з урахуванням набутого бойового досвіду. Більше уваги приділяється практичним заняттям, бойовій підготовці. Адже ми маємо вчити наших офіцерів приймати сміливі та мудрі рішення. Тож основною вимогою до викладачів-офіцерів військових дисциплін нині є наявність практичного бойового досвіду.
Для вдосконалення системи підготовки кадрів розвиток військової освіти передбачає збільшення практичних навчань для курсантів, запровадження навчальної практики після завершення кожного курсу, зміну вимог до викладацького складу та оптимізацію мережі військових вишів.
Додаткова грошова винагорода за успішно виконане бойове завдання, знищену ворожу техніку противника та участь у бойових діях виплачується військовослужбовцям на підставі відповідних підтверджуючих документів. Нині виплачено додаткових винагород військовослужбовцям на загальну суму 92 998,40 грн.
Близько 4 млн грн виплачено за успішне виконання бойових завдань у складі підрозділів та понад 88 млн — за безпосередню участь у бойових діях. Винагороду за знищення (захоплення) ворожої техніки виплачено 51 військовослужбовцю на загальну суму 779,2 тис. грн.
Звичайно, в цьому питанні не обійшлося і без проблем. Зокрема, під час передислокації або виходу окремих підрозділів із Дебальцевого частину документів, які засвідчували право на виплати, втратили. Іноді негативно впливає й людський фактор, коли командири несвоєчасно подають документи. Це також гальмує процес. За усіма такими фактами проводяться службові розслідування. Загалом питання грошових винагород перебуває на моєму особистому контролі.
На законодавчому рівні врегульовані найбільш гострі проблеми соціального захисту військовослужбовців, призваних за мобілізацією, та тих, які беруть участь в АТО. Зокрема, їм гарантується право на збереження роботи та середнього заробітку, їх звільнено від нарахування штрафних санкцій по кредиту, а за студентами зберігаються місця навчання.
Час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь в АТО, зараховується до вислуги років, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах, а саме: один місяць служби за три. Упорядковано й питання надання військовослужбовцям статусу учасника бойових дій. Нині його отримали майже 97 тисяч військовослужбовців та працівників Збройних Сил.
Минулорічний бюджет дозволив закупити квартири та підвищити мінімальний розмір грошової компенсації за піднайом житла військовослужбовцям.
Ще одним важливим кроком стало те, що, починаючи з 2015 р., військовослужбовці можуть отримати грошову компенсацію за належне їм житло та самостійно обрати собі його.