Президенти України та Польщі обговорили подальший розвиток стратегічного партнерства

Під час державного візиту до Республіки Польща Президент Петро Порошенко провів переговори із своїм польським колегою Броніславом Коморовським.  У ході зустрічі «віч-на-віч» та у розширеному форматі глави двох держав обговорили низку питань двостороннього  співробітництва, зокрема взаємодію у євроінтеграційній сфері.

Президент України привітав завершення Польщею процедури ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.  "Сьогодні історичний момент - підписана грамота про ратифікацію Угоди між Україною та ЄС. Це нова історична реальність, процес зближення України з ЄС".

Б.Коморовський зазначив, що Польща й надалі буде ділитися своїм євроінтеграційним досвідом та шукатиме нових шляхів для його передачі українським колегам. "Україна має право, а ми - обов'язок допомогти Україні в її захисті та євроінтеграції", - наголосив Президент Польщі.

Говорячи про реалізацію реформ в Україні, Броніслав Коморовський відзначив: "Ми знаємо, що нам допомогли реформи. Ми знаємо, що реформи допоможуть і Україні".

Петро Порошенко подякував за засудження російської агресії на Сході України, всебічну підтримку її територіальної цілісності та суверенітету, а також підтримку санкцій проти Росії.

Глава держави підкреслив, що надання польської гуманітарної допомоги для внутрішньо переселених громадян України є виявом справжньої дружби. "Ми дуже вдячні Польщі за гуманітарну допомогу, яку вона надає українцям на Донбасі. Вже в ці дні на Схід України надійде дві колони гуманітарного вантажу", - сказав Президент.

Сторони підкреслили, що вагомим кроком на шляху поглиблення міжнародної військової співпраці стало створення спільної Литовсько-польсько-української бригади, місце дислокації якої у Любліні Президент України відвідає завтра.    

Учасники переговорів також обговорили питання спрощення перетину українсько-польського  кордону, зокрема режиму місцевого прикордонного руху.

Петро Порошенко запросив Броніслава Коморовського  відвідати Україну з державним візитом у першому півріччі наступного року.  

  

Петро Порошенко провів зустрічі з Богданом Борусевичем та Радославом Сікорським

У Варшаві Президент Петро Порошенко зустрівся з Маршалком Сенату Республіки Польща Богданом Борусевичем та Маршалком Сейму Радославом Сікорським.

У розмові з очільниками верхньої та нижньої палат польського Парламенту Глава держави дав високу оцінку активним зусиллям польського Сейму й Сенату щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України. Він підкреслив значення одностайної ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Сенаті та майже одностайної – у Сеймі.

Петро Порошенко подякував Б.Борусевичу та Р.Сікорському за особисту проукраїнську позицію та засудження російської агресії одразу після подій в Криму.

"Сьогодні Україна веде боротьбу за свою свободу і незалежність. Ми рішуче цінуємо, що ви разом з нами. Ми відчуваємо підтримку Польщі", - сказав Президент України.

Він також подякував польським парламентарям за їх активну участь у роботі місій спостереження за парламентськими та президентськими виборами в Україні.

Сторони висловили переконання, що з обранням нового Парламенту в Україні відновиться активна співпраця на міжпарламентському рівні.

Польська сторона підтвердила готовність найближчим часом провести  чергові засідання Міжпарламентських асамблей «Україна-Польща» та «Україна-Польща-Литва».

Петро Порошенко закликав до активізації співпраці на рівні профільних комітетів з особливим акцентом на запозиченні законотворчого досвіду Польщі в імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.

Президент України поклав квіткову композицію до Меморіальної дошки польських депутатів, які загинули під час Другої світової війни та у Смоленській катастрофі 10 квітня 2010 р.

  

Президент найближчим часом внесе на розгляд Парламенту закон про відмову України від позаблокового статусу

Президент Петро Порошенко має намір одразу по поверненні з Польщі внести на розгляд Верховної Ради проект закону про відмову України від позаблокового статусу.

Про це Глава держави заявив 17 грудня у своєму виступі на спільному засіданні Сейму та Сенату Республіки Польща. "Сьогодні незаперечним є факт, що проголошена в 2010 році позаблоковість України не змогла гарантувати нашу безпеку і територіальну цілісність. Тому сьогодні в цьому залі я вирішив проголосити та повернути країну до курсу на інтеграцію до євроатлантичного безпекового простору. Одразу ж після повернення в Україну я внесу на розгляд Парламенту законопроект про відмову від позаблокового статусу", – заявив Президент.

Петро Порошенко відзначив, що вже зараз Україна поглиблює співпрацю з НАТО, переорієнтовує свій оборонно-безпековий комплекс на натівські стандарти. "Попереду – велика робота, щоб досягти критеріїв членства. Велика робота і в тому, щоб провести референдум – для того, щоб український народ і лише український народ, а не наші сусіди, визначали напрямок нашого подальшого розвитку", – сказав Глава держави.

Президент України наголосив на необхідності перегляду існуючих систем глобальної безпеки. "В умовах, коли зруйновано політичну рівновагу і стабільність Європи, ми маємо шукати нові спільні засоби гарантування безпеки. І я говорю тепер не лише про Україну, яка зіткнулася з брутальною агресією, а й про усі країни континенту. Ці гарантії безпеки мають бути ефективними, реальними та дієвими", – сказав Глава Української держави.

Українці заплатили високу ціну за право називатися європейським народом – Президент у Парламенті Польщі

 

Під час державного візиту до Республіки Польща Президент Петро Порошенко виступив на спільному засіданні Сейму та Сенату Республіки Польща.

Глава держави подякував Польському народові за підтримку України у важкі часи, які зараз переживає країна, та відзначив, що обидва народи мають не тільки спільне минуле, яке не завжди було простим, але й – спільне європейське майбутнє.

"Я впевнений, що коли-небудь українці поруч з поляками та іншими європейськими народами вирішуватимуть питання внутрішнього розвитку Європейського Союзу. Хочу запевнити вас, що ми не боїмося цієї відповідальності, не втратимо шанс, який вибороли. Саме вибороли - український народ заплатив високу ціну за високе і горде право називатися європейським народом", – заявив Петро Порошенко.

Глава держави зазначив, що український та польський народи пройшли разом непростий шлях, який залишив у спадок багато непорозумінь та розбрату. «Важливо шукати історичну правду та істину, не політизуючи складні сторінки нашої історії», – наголосив Президент. Петро Порошенко процитував слова Президента Польщі Броніслава Коморовського, що минуле, навіть найбільш драматичне, не повинно розділяти Україну і Польщу. Глава держави наголосив, що необхідно докласти всіх зусиль для подальшого примирення та єднання двох братніх народів.

Президент високо оцінив підтримку Польщі під час драматичних подій цього року – Майдану, анексії Криму та загострення на Донбасі. «В перші дні російської агресії у цих стінах було одноголосно прийнято Постанову Сейму про солідарність з Україною, непорушність її територіальної цілісності, суверенітету та незалежності, а також рішуче засудження загарбницьких дій Кремля», – зазначив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що сьогодні Україна бореться не тільки за свою незалежність та територіальну цілісність, а за загальновизнану європейську цінність – свободу обрати свій шлях і своє майбутнє. «Революція Гідності досягне своєї мети лише тоді, коли на сайті Європейського Союзу, я про це мрію, з’явиться версія українською мовою. Я мрію, що після завершення президентської каденції матиму можливість балотуватися депутатом Європейського Парламенту від України», – зазначив Президент.

Петро Порошенко наголосив, що українці дуже добре розуміють, що зміни в країні залежать лише від України. «Ніхто за нас не здійснить реформи», – підкреслив Президент.

Говорячи про поточний стан відносин двох країн, Глава держави висловив думку, що українсько-польська співпраця є прикладом творчої та конструктивної взаємодії на різних рівнях і майданчиках. "Потужна гуманітарна підтримка України з боку поляків та Польської держави є для нас надзвичайно цінною та потрібною", – підкреслив Глава держави.

  

Виступ Президента на спільному засіданні Сейму та Сенату Республіки Польща

Szanowny Panie Prezydencie!

Szanowna Pani Premier!

Szanowni Panowie Marszałkowie!

Wysoka Izbo!

Ekselencje!

Panie i Panowie!

Przyjaciele!

W imieniu Narodu Ukraińskiego pragnę podziękować za zaszczyt zwrócenia się do Narodu Polskiego za pośrednictwem jego reprezentantów zasiadających w obu izbach Parlamentu Rzeczypospolitej Polskiej.

W tej szczególnej chwili pragnę przede wszystkim podziękować Wam, Panie i Panowie Posłowie i Senatorowie, za to, że byliście i pozostajecie z nami w tych najtrudniejszych momentach współczesnych dziejów naszego państwa i narodu.

Polacy wyciągnęli do nas braterską rękę, gdy wróg przekroczył próg naszego domu. O Waszej pomocy Ukraińcy nigdy nie zapomną! Dla nas wsparcie Polski i Polaków oraz okazana nam solidarność są niezmiernie ważne, bo – jak uczy polskie i ukraińskie przysłowie – prawdziwego przyjaciela poznaje się w biedzie.

Я не випадково вжив слово «солідарність». Для мене і, напевно, для багатьох Польща асоціюється саме з цим поняттям. Сьогодні під час надзвичайно важливого і хвилюючого дня для мене, коли я маю можливість звернутися до польського і українського народів з цієї високої трибуни, я одягнув значок, який мені подарував Президент Польщі Броніслав Коморовський 4 червня. У першу чергу, це асоціація з політичним рухом «Солідарність», який об’єднав поляків у боротьбі за свою свободу та, по суті, почав хвилю демократичних змін у багатьох європейських країнах, у тому числі й в Україні. Україна сьогодні вільна і демократична, дякуючи польській «Солідарності». Ми завжди про це пам’ятаємо і будемо дякувати.

У травні 2015 року відзначатимемо 25-ту річницю зустрічі парламентарів Солідарності та Народного Руху України в Яблонні під Варшавою, яка поклала початок співпраці парламентів наших держав та визначила напрямок наших двосторонніх відносин.

Українці знову здобули свою державу в 1991 році. Упродовж більш ніж двадцяти років ми гордилися тим, що в Україні не пролилося жодної краплі крові, що незалежність та свободу ми повернули собі мирним шляхом.

Та, на жаль, сьогодні нам доводиться платити велику ціну за свою європейську ідентичність і самостійність – високу ціну людських життів.

Вдруге за останні сто років українці повірили, ніби наш східний сусід так само, як і ми, прагне миру, ніби він твердо став на шлях побудови добросусідських відносин. Вдруге за останні сто років українці піддалися пацифістським ілюзіям, і попередня влада не приділила своєчасної уваги розбудові та зміцненню національного війська. Рівно як і не використали шансу приєднатися до колективної системи євроатлантичної безпеки, яким слушно скористалися наші східноєвропейські сусіди, включаючи Польщу.

Історія карає тих, хто не засвоює її уроки.

Але помилилися й ті, хто вважає, що народ можна поставити на коліна, придушити його прагнення до свободи і незалежності.

Рік тому українці продемонстрували усьому світові, що вони гідні своїх предків і своєї історії, що вони є європейською нацією – співтворцем європейської історії, культури та духовних ідеалів.

Я добре пам’ятаю польські прапори і польських побратимів, депутатів Польського Сейму та Європарламенту від Польщі на Майдані. Був особисто глибоко зворушений, як і мільйони моїх співвітчизників, коли 1 лютого 2014 року всі теле- та радіоканали Польщі на знак солідарності з Україною транслювали пісню українсько-польської групи ТАРА́КА – «Пóдай рéнке Українє / Подай руку Україні».

Потужна гуманітарна підтримка України з боку поляків та Польської держави є для нас надзвичайно цінною та потрібною.

Ми шануємо подвиги польських лікарів, які рятували життя та ставили на ноги наших хлопців, постраждалих від брутальних розстрілів на Майдані та нападів російських найманців на Донбасі.

Я від імені українського народу хотів би щиро вам за це подякувати!

Багато хто з присутніх у цій залі відстоювали ідеали Революції Гідності разом з українцями. Ми особливо вдячні за те, що поруч з нами були і є представники як провладних сил Польщі, так і польської опозиції. Хотів би подякувати маршалу Сейму Радославу Сікорському за те, що в ці лютневі дні він також був разом з нами.

Добре пам’ятаю, як з перших днів російської агресії у цих стінах було одноголосно прийнято Постанову Сейму про солідарність з Україною, непорушність її територіальної цілісності, суверенітету та незалежності, а також рішуче засудження загарбницьких дій Кремля.

Ми високо цінуємо те, що перша Нагорода Солідарності була вручена лідеру кримських татар, моєму великому другові, великому українцю Мустафі Джемілеву. Чому для нас це так важливо? Бо Крим для нас – це незагоєна рана. Ніякого виправдання анексії не існує – це брутальне порушення міжнародного права. Сьогодні Крим опинився під владою окупантів. Там панує безправ’я, кримські татари та українці позбавлені політичних і культурних прав.

Але ми віримо в те, що український прапор знову замайорить над багатонаціональним півостровом, чиє етнічне, мовне та релігійно-культурне розмаїття так вразило свого часу генія польського народу Адама Міцкевича. Ця земля надихнула його на створення всесвітньо відомого циклу «Кримських сонетів».

Дорогі друзі!

Відносини українського і польського народів мають багатовікову історію. Легенда про трьох братів – Ляха, Чеха і Руса, вперше зафіксована у Хроніці Великої Польщі, складеній у другій половині XIII століття – яскраве тому свідчення.

Це усвідомлення спорідненості особливо притаманне полякам і українцям. Упродовж століть взаємні польсько-українські впливи зробили наші нації такими, якими вони є сьогодні, – близькими за духом, мовою, європейськими цінностями і християнською вірою.

Наші народи пройшли разом тисячолітній шлях – непростий і часто трагічний. Ми жили разом у великих імперіях, які зникали, залишаючи нам у спадок непорозуміння та розбрат.

Були в нашій історії славетні приклади спільних перемог над ворогами. Траплялося й таке, про що не хотілося б згадувати. Але, як сказав хороший друг України і мій, Президент Польщі Броніслав Коморовський, «минуле, навіть найбільш драматичне, не повинно розділяти наші країни».

Нас надихають думки предстоятелів наших церков, які про трагічні сторінки спільної історії під час ІІ світової війни та перших післявоєнних років радять говорити з великою мудрістю: «Прощаємо і просимо прощення».

Ми пам’ятаємо слова Святого Папи Івана Павла ІІ, який ще напередодні шістдесятої річниці Волинської трагедії казав: «Якщо Бог простив нам у Христі, тоді треба також людям віруючим простити взаємні кривди та просити прощення власних провин…"

Ми маємо докласти всіх зусиль для подальшого примирення та єднання наших братніх народів.

Важливо шукати історичну правду та істину, не політизуючи складні сторінки нашої історії. Закликаю і українців, і поляків шанувати пам’ять про полеглих на територіях обох країн. Тих, хто загинув, треба поховати в гідний спосіб. Жодним чином однак не будувати політику на могилах. Така політика має відійти у минуле.

Думаю, що громадянське суспільство в обох країнах сьогодні є достатньо зрілим, щоб спільно вивчити помилки минулого та зробити висновки на майбутнє.

Пані та Панове!

Сьогодні ми формуємо абсолютно нову філософію наших взаємин. Наші відносини ґрунтуються на правді, взаємній повазі, на взаємному розумінні.

Україні та Польщі є чим пишатися в новітній історії. Ми завжди пам’ятатимемо про те, що Польща була першою країною, яка визнала незалежність України. Весь час українці будуть про це пам'ятати і дякувати полякам за це.

Президент Польщі, польський Сейм, польський Сенат, польський Уряд послідовно підтримують Україну на євроінтеграційному шляху. Саме під час польського головування в ЄС нам вдалося завершити переговорний процес з підготовки історичної Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, до якої я був причетний, складав її і мав велику честь підписати її від імені України.

Сьогодні Президент Польщі Броніслав Коморовський поставив свій підпис під ратифікаційним актом щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який був фактично одноголосно був підтриманий усіма вами.

Дуже дякую вам за це.

Я можу вам відверто сказати, що в той же час Польща сама стала для нас символом успіху європейського вибору і європейських реформ. Ми щиро радіємо вашим здобуткам, особливо за останні десятиріччя. Я без перебільшення назвав би Польщу «європейським економічним тигром».

Ваша країна впевнено нівелює поняття старої та нової Європи, яке фактично зникло з європейського лексикону, дякуючи вам.

Немає більш переконливих аргументів на користь європейського вибору України, ніж польський досвід і навіть не потрібно їх шукати.

Я щиро вітаю Польщу з обранням мого великого друга і великого друга України пана Дональда Туска Президентом Європейської Ради. Я впевнений і переконаний, що це є найкращим визнанням ролі і місця Республіки Польща в Євросоюзі.

Ваша держава привнесла нову творчу енергію в розвиток Євросоюзу, і Євросоюз з Польщею став набагато краще, вільніше, демократичніше.

Польща, яка пройшла крізь складну історію тоталітарного свавілля, нікому і ніколи не дозволить позбавити свій народ і народи об’єднаної Європи найціннішого здобутку у ХХ столітті – свободи, права бути вільним.

Саме з цих міркувань Польща сьогодні перебуває в авангарді європейських країн, які навіть великим економічним коштом для себе відстоюють ще більші санкції проти російського агресора. Ми вдячні за таку Вашу позицію. Вас не потрібно переконувати, що демократичні, християнські, європейські цінності не вимірюються грошима. Вони є набагато важливіші.

Я впевнений, що цінності – це основа основ. Якщо їх втратиш – губляться тоді і державність, і незалежність, і, щонайважливіше, – втрачається здатність для держави бути вільним народом.

Солідарність – сьогодні це відоме гасло Польщі стало гаслом всього Європейського Союзу, який в один голос засудив наступ Росії на міжнародне право та демократичні цінності.

Українсько-польська співпраця є прикладом творчої, конструктивної взаємодії на різних рівнях і майданчиках.

За останні роки ми створили унікальні, дієві механізми двостороннього співробітництва. Це і Консультаційний комітет президентів двох держав, і Міжурядова комісія з економічного співробітництва, завданням яких є реалізовувати цілі, зафіксовані у Декларації про українсько-польське стратегічне партнерство.

Не можу не процитувати тут пункт перший цього унікального у своєму роді документа, в якому, на мою думку, дуже влучно окреслено сучасне бачення українсько-польських взаємин: «Існування самостійної України має стратегічний вимір для Польщі і є істотним чинником, який сприяє незалежності Польщі, так само, як існування самостійної Польщі має стратегічний вимір для України». Дуже влучно.

Уявіть собі, що ці слова були сказані двадцять років тому. Польща за ці 20 років пішла далеко вперед - стала членом ЄС, продемонструвала великі здібності і великі результати в розвитку країни. Україна частину цих років втратила, але сьогодні ми сповнені рішучості наверстати і продемонструвати, що ми здатні реформувати країну. Ми здатні здійснити європейські трансформації і продемонструвати, що ми здатні захистити мир, свободу, демократію. Як буде потрібно, то й зі зброєю в руках! Бо мова йде не лише про те, що ми захищаємо Україну, що ми захищаємо наш суверенітет, нашу територіальну цілісність і незалежність. Ми сьогодні впевнені – на східних рубежах нашої держави ми захищаємо європейську безпеку, захищаємо свободу і демократію.

Шановне панство!

Події останнього року суттєво змінили нас і наш світогляд, змусили переглянути традиційні підходи до відносин між країнами, до їх міжнародних зобов’язань. Гарантії територіальної цілісності України, зафіксовані у міжнародному документі, Будапештському меморандумі, виявилися лише словами на папері.

Україна сьогодні перебуває фактично в стані війни. Росія анексувала Крим. Підконтрольні нашому східному сусіду незаконні збройні формування нарощують свою військову активність на Донбасі.

Озброєння, військова техніка, які надходять з Росії, мають наступальний характер, і цим ми надзвичайно стурбовані.

Оголошений мною ще 5 вересня режим припинення вогню – один із ключових елементів Мінського протоколу і Мінського меморандуму – регулярно порушується бойовиками. Лише в останні дні з'явилися ознаки того, що припинення вогню може стати реальністю.

І в умовах, коли зруйновано політичну рівновагу, зруйновано стабільність в Європі, ми маємо шукати нові, спільні засоби забезпечення безпеки. І я говорю тепер не лише про Україну, яка зіткнулася з брутальною агресією. Я говорю сьогодні про всі країни континенту, говорю про загрозу глобальної безпеки. Ці гарантії безпеки, нарешті, мають бути ефективними, реальними і дієвими.

Сьогодні незаперечним є факт, що проголошена в 2010 році позаблоковість України не змогла гарантувати нашу безпеку і територіальну цілісність. Тому сьогодні я, в цьому залі вирішив проголосити і повернути країну до курсу на інтеграцію до євроатлантичного безпекового простору. Одразу ж після повернення в Україну я внесу на розгляд Парламенту законопроект про відмову від позаблокового статусу.

Вже сьогодні ми максимально поглиблюємо співпрацю з НАТО, переорієнтовуємося на натівські стандарти в оборонно-безпековому просторі. Попереду – велика робота, щоб досягти критеріїв членства. Велика робота і в тому, щоб провести референдум для того, щоб український народ і лише український народ, а не наші сусіди визначали напрямок нашого подальшого розвитку. В мене немає жодного сумніву, що Польща й надалі буде з нами в цьому історичному процесі.

Пані та панове!

Хотів би привернути Вашу увагу до одного з найважливіших питань сучасної ситуації в Європі – енергетичної безпеки.

Ми закликаємо до скоординованих кроків у цій галузі з метою унеможливлення використання однією країною експорту газу як інструменту політичного тиску на інші держави.

Хочу наголосити - Україна у цьому сенсі переслідує дві основні цілі: модернізувати нашу газотранспортну систему за участю наших партнерів з ЄС та США та посприяти реверсним поставкам європейського газу в Україну.

Ми вітаємо ідею наших польських друзів заснувати Європейський енергетичний союз, спрямований на гарантування більшої енергетичної безпеки та енергетичної незалежності для всього європейського континенту.

Ми щиро вдячні Польщі, яка разом зі Словаччиною сьогодні забезпечує поставки газу в Україну з Європи в реверсному режимі.

Дорогі друзі!

Революція Гідності для мене ще триває, як і для мільйонів моїх співвітчизників. Перезавантаження влади – це лише її перший етап. Сьогодні на українському Уряді, Парламенті і Президентові лежить особлива відповідальність. Відповідальність перед Небесною сотнею - героями, які загинули на вулицях Києва від куль "Беркута" під час Революції Гідності. Загинули для того, щоб бачити Україну вільною, європейською, незалежною, демократичною. І перед багатьма сотнями українців, полеглих від рук агресора на Сході. Відповідальність перед їх пам'яттю, їх родинами, їх дітьми, заради майбутнього яких вони не вагаючись вступили в нерівний бій з агресором та віддали найдорожче, що вони мали - своє життя.

У моєму розумінні Революція Гідності досягне своєї мети лише тоді, коли на сайті Європейського Союзу, я про це мрію, з’явиться версія українською мовою. Я мрію, що після завершення президентської каденції матиму можливість балотуватися депутатом Європейського Парламенту від України.

Я впевнений, що коли-небудь українці поруч з поляками та іншими європейськими народами вирішуватимуть питання внутрішнього розвитку Європейського Союзу. Хочу запевнити вас, що ми не боїмося цієї відповідальності, не втратимо шанс, який вибороли. Саме вибороли - український народ заплатив високу ціну за високе і горде право називатися європейським народом.

Ми збудуємо нову Україну!

Ми чітко усвідомлюємо, що за нас ніхто не здійснить реформ. Українці самі мають змінювати свою країну на краще.

25 вересня я виклав своє бачення майбутнього розвитку країни у документі, який називається "Стратегія-2020". В його основі – імплементація Угоди про асоціацію з ЄС. Мета стратегії – досягти необхідних критеріїв та створити всі без виключення передумови для того, щоб у 2020 році подати заявку на членство в Європейському Союзі.

Хочу нагадати - свого часу Польщу теж не хотіли приймати. Свого часу Польща теж виборола своє право бути в ЄС. Ми підемо вашим шляхом і ми переможемо. Спільно.

Дорогі друзі! Побратими!

Хочу наголосити, що Україна відстоює не тільки свою незалежність та територіальну цілісність. Наголошую ще раз - вона бореться за свою свободу обрати свій шлях і своє майбутнє. Україна сьогодні бореться за нашу спільну Європу.

І старе гасло набуває нового звучання, змісту та актуальності: Za naszą i waszą wolność!

Цей напис мені сьогодні показав на прапорі в президентській резиденції Президент Польщі Броніслав Коморовський. Для мене дуже символічно, коли поляки весь час боролися не лише за свою свободу, за свободу всієї Європи. І зараз наша солідарність, наша спільна боротьба гарантовано призведе до перемоги. Разом ми непереможні, і вся наша історія свідчить про те, що коли ми об'єднувались, ніхто нас не міг перемогти.

Слава Речі Посполитій і Польському народові!

Слава нашій міцній дружбі!

Слава Україні!

  

Президент України та Прем'єр-міністр Польщі обговорили перспективи розширення економічної співпраці

У Варшаві Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Головою Ради Міністрів Республіки Польща Евою Копач.

Глава Держави висловив вдячність Еві Копач за незмінну потужну підтримку, яку Польща надає Україні у відстоюванні її суверенітету та територіальної цілісності, протидії російській агресії, лобіюванні українських інтересів у рамках ЄС.

Президент України і Голова Ради Міністрів Польщі звернули особливу увагу на розширення торговельно-економічних зв’язків між державами. Петро Порошенко запевнив, що українська влада сприятиме реалізації нових інвестиційних проектів в Україні та очікує на активність польського бізнесу.

Петро Порошенко та Ева Копач обговорили можливість проведення спільних засідань урядів України та Польщі задля пожвавлення економічної співпраці.

Голова Ради Міністрів Польщі також висловила підтримку розширенню макрофінансової допомоги Україні з боку МВФ.

Під час бесіди було констатовано, що пожвавленню взаємовигідної торгівлі сприятиме проведення чергового засідання Міжурядової комісії з питань економічної співпраці та візит Голови Ради Міністрів Польщі Еви Копач в Україну на початку наступного року.

По завершенні зустрічі з польським Прем’єром Президент зустрівся з представниками ділових кіл Польщі. Глава держави запросив представників бізнесу до роботи в Україні.

 

Взаємодія в рамках Українcько-польсько-литовської бригади допоможе підвищити бойову міць української армії — Президент

Під час державного візиту до Республіки Польща Президент України відвідав місто Люблін, де ознайомився з місцем майбутньої дислокації військового багатонаціонального підрозділу Українсько-польсько-литовської бригади (Укрполлитбриг).

Президент ознайомився зі структурою спільного підрозділу, розподілом зон управлінської відповідальності кожної з трьох країн, функціональними можливостями та цілями підрозділу. Він також оглянув приміщення, в якому розміщена бригада, та поспілкувався з офіцерами і військовими.

На думку Глави держави, цей підрозділ не лише яскравий приклад військової кооперації та взаємодії трьох близьких країн, а й надійна сучасна база для вдосконалення військової майстерності. «Українські військові мають можливість в цій бригаді підвищувати свою військову майстерність. Така військова кооперація дозволить нашій армії перейти на сучасні стандарти і значно підвищити свою бойову готовність», — наголосив Петро Порошенко. Планується, що бригада почне повноцінне функціонування в першій половині 2015 року.

Командир бригади полковник Д.Соботка представив Президенту військову техніку та сучасні засоби комунікації, які унеможливлюють перехоплення, а також командно-штабні, оперативно тактичні, санітарні та медичні машини, автомобілі зв'язку. Кожен батальйон матиме сучасні засоби комунікації.

Президент зробив запис у Книзі почесних гостей.

 

Українсько-польські відносини ніколи не були на такому високому рівні, як зараз – Президент

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з громадськістю міста Люблін заявив про цінність для України польського досвіду децентралізації влади та повідомив про намір вже найближчим часом ініціювати створення Конституційної комісії для внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади.

Говорячи про важливість польського досвіду реформ у сфері місцевого самоврядування, Президент наголосив на необхідності якомога скорішого впровадження схожої управлінської моделі в Україні. “Наступного тижня я запропоную створити Конституційну комісію, головною метою якої має стати внесення вже у 2015 році змін до Конституції щодо децентралізації влади”, – повідомив Глава держави.

Петро Порошенко подякував громаді міста Люблін за багаторічну допомогу Україні. “Я хочу подякувати нашим братам-полякам за все, що ви робите для українців. Україно-польські відносини ніколи не були на такому високому рівні, як зараз”, – наголосив Президент.

Президент також поінформував, що одним з результатів його візиту до Польщі стало обговорення можливості навчання у Любліні студентів з Донецька та Луганська. Зараз у Любліні навчається близько трьох тисяч українських студентів, активно діє кілька культурних та освітніх центрів для українських і польських громадських організацій.

Зустріч була організована мерією міста Люблін, Президентом міста Адамом Василевським, українськими і польськими громадськими активістами, які протягом багатьох років мають тісну взаємодію в реалізації спільних громадських та освітніх проектів як в Польщі, так й в Україні.

Під час робочої зустрічі з керівництвом Люблінського воєводства та міста Люблін Президент подякував за запрошення відвідати Люблін. “Люблін – наші ворота в Європу. Це знакове місто для нас. Тут навчаються сотні наших студентів і тут буде функціонувати міжнародна військова Україно-польсько-литовська бригада”, – відзначив Президент України.

У свою чергу, Маршалок Люблінського воєводства Славомир Сосновський наголосив на тому, що “візит Президента України дав новий імпульс польсько-українським відносинам і економічній співпраці між прикордонними регіонами наших держав”.