Ведучий: Як Ви оцінюєте результати засідання Ради Міністрів закордонних справ, яке сьогодні відбулося у Брюсселі? Чи додає воно українцям надію на вихід цієї непростої ситуації?

М.Мальський: Звичайно, так. Сьогодні, у цій непростій кризі ми дуже розраховуємо на  допомогу ЄС. Кожен сигнал з Брюсселю є для нас дуже важливим.

Ведучий: Чи сподівалися Ви на щось більше. Чи те, що було сказано росіянам, зокрема, щодо можливості впровадження візових і фінансових санкцій, замороження рахунків, є тим, що повинно було прозвучати сьогодні?  

М.Мальський: Ми не втрачаємо надії, що на сьогоднішньому етапі кризи можна знайти дієві політичні і дипломатичні механізми для її розв’язання. Тому, заяви Брюсселя є для нас дуже важливими. Звичайно, у такій непростій ситуації і український народ, і уряд чекають на конкретні дії ЄС, НАТО, США з метою запобігання ескалації конфлікту. 

Ведучий: Якими повинні бути ці дії? Навряд чи НАТО скерує свої кораблі в Чорне море та розмістить свої девізії на українсько-польському кордоні і таким чином дасть силовий сигнал В.Путіну не робити з Україною того, що він робить.

М.Мальський: Ми не хочемо початку ІІІ світової війни. Спочатку повинні бути застосовані дипломатичні кроки країн та міжнародних інституцій.  Також можливими є інші засоби впливу, наприклад економічні санкції. Ми також чекаємо на моральну підтримку, на те, що і міжнародні інституції, і суспільства іноземних країн солідаризуватимуться з українським народом так, як це сьогодні роблять поляки. 

Ведучий: На що може піти президент Путін? Декілька годин тому всіх паралізувала інформація про ультиматум, яка, щоправда, потім була спростована представником російського міністерства оборони. 

М.Мальський: Я мав сумніви щодо цієї інформації. Вона була оприлюднена командувачем ЧФРФ. Такі рішення не приймаються на такому рівні. Крім того, під час розмови Прем’єр-міністра України А.Яценюка з Прем’єр-міністром РФ Д.Мєдвєдєвим українську сторону було запевнено, що РФ не давала наказу щодо застосування сили. На мою думку, це була загроза силою, гра нервів, здійснена з метою змушення українців до звільнення своїх військових об’єктів у Криму. Я не вірив у цю інформацію, бо важко собі уявити, щоб у чиїйсь голові з’явилася ідея застосувати силу у такий критичний момент для України, регіону, а може і цілого світу.

Ведучий: Чимало експертів зазначають, що Україна повинна усвідомити, що їй доведеться попрощатися з Кримом, що він вже у російських руках?

М.Мальський: Навіть у найстрашнішому сні не хотів би бачити такого розвитку ситуації і розв’язання цієї кризи. На мою думку, на початку 21 століття, у стабільній і безпечній Європі, територія будь-якої держави  не може бути предметом торгу. Крим – це частина України. Люди, які проживають в Криму живуть, і я вірю, що прагнуть і надалі жити в державі Україна. Відхід Криму не може бути шляхом розв’язання цього конфлікту. Новий український уряд діє у даній ситуації дуже адекватно. В такій непростій ситуації вони приймають відважні і виважені рішення. Ми повинні шукати нові підходи до статусу Криму…

Ведучий: Одним з варіантів розв’язання кризи може бути перебування російських ЗС в Криму без здійснення військової інтервенції та захоплення стратегічних пунктів до 30 березня, коли буде проведено референдум. Хоча згідно Конституції такий референдум не може стосуватися питань, пов’язаних з територіальною цілісністю України та можливого виходу зі  її складу, однак у випадку, якщо б питання було сформульовано так, що це дало б можливість кримчанам висловити свою позицію щодо приналежності до України і у цій ситуації більшість підтримала б рух в сторону Москви. Уявімо собі, що питання звучить про надання Криму ширшої автономії, тобто надання права на здійснення самостійної зовнішньої політики, права на підписання міжнародних договорів, тощо.

М.Мальський: Говорячи про надання Криму ширшої автономії я мав на увазі надання місцевому населенню ширших повноважень у здійсненні господарської діяльності, розвитку культури, мови, самоврядування, і т.д.  Але не здійснення самостійної зовнішньої політики.

Ведучий: А чи не вважаєте Ви, що вихід Криму з України міг би стати розв’язанням цієї складної ситуації?

М.Мальський: Я абсолютно переконаний, що цього не відбудеться. У внутрішній і зовнішній політиці є достатньо механізмів для мирного розв’язання конфлікту і непорушності територіальної цілісності України. Сьогоднішні кордони нашої держави було встановлено після ІІ світової війни і це є важливим елементом світового порядку. Зміна кордонів в одному місці може спричинити аналогічні прецеденти в інших місцях.

Ведучий: Будапештський меморандум виявився для України розчаруванням. Як вважають українці? Можливо не варто було погоджуватися з його умовами? 

М.Мальський: Існують різні думки і серед громадськості, і на експертному рівні. Важко уявити, що б було, якщо б у сьогоднішній фазі конфлікту і Україна, і Росія мали б ядерну зброю. Сьогодні нема ще аж настільки великого розчарування позицією гарантів Будапештського меморандуму. Ми очікуємо, що ці країни опрацюють механізми, щоб, передусім, забезпечити гарантії Україні. Адже невиконання ними своїх зобов’язань ставить під сумнів цілу систему міжнародних договорів. Хто віритиме в силу договорів? Ми в дуже непростій ситуації. Цілий світ стоїть перед викликом чи може міжнародна спільнота у спокійному 21 столітті порадити собі з однією людиною, яка порушує міжнародне право.    

Ведучий: Дякую за розмову.

М.Мальський: Дякую.

 

TVN 24,