К.Гжесьовскі: Як називають в Україні те що трапилося на Волині 70 років тому?

М.Мальський: Події, які відбулися на Волині 70 років тому – це велика трагедія. Називають її волинською трагедією, волинськими подіями, волинським злочином, різнею. Сьогодні ми маємо можливість досліджувати події ІІ світової війни. Раніше, в радянські часи це було непростою справою в Україні. Дослідники, експерти не мали доступу до архівних матеріалів. Лише сьогодні маємо неповний доступ до джерел і звичайно ж історики досліджують історію тих подій. Існують різні підходи, різні школи, а відповідно повстають різні трактування і різні описи тих подій.

К.Гжесьовскі: Пане посол, на початку квітня у зв’язку з 70 роковинами трагедії на Волині в Україні створено Комітет примирення і поєднання між народами. Хто входить до його складу і якою є ціль його діяльності?

М.Мальський: Такий Комітет було створено і очолив його перший Президент України Л.Кравчук. До складу увійшли відомі громадські діячі, дисиденти, письменники, екс-віце-прем’єр, молодь. Ціль Комітету – співпраця і комунікація з польською стороною. Сьогодні до Варшави приїжджає делегація від цієї організації на чолі з Л.Кравчуком. у склад делегації входять також відомий український дисидент М.Маринович, письменник проф. Є.Сверстюк, екс-віце-прем’єр І.Васюник. Зрозуміло, що напередодні річниці волинських подій темою переговорів з польською стороною буде формування спільної оцінки, збереження вже існуючих напрацювань у сфері примирення і порозуміння.

К.Гжесьовскі: З ким відбудуться зустрічі?

М.Мальський: З польською владою, представниками політичних партій, публіцистами, переговори в Сеймі, Сенаті, канцелярії Президента РП. Головним сигналом є унеможливлення перетворення пам’яті про минуле на інструмент руйнування порозуміння, в інструмент політичний.

К.Гжесьовскі: Як зазначав Л.Кравчук, не можна допустити щоб 70-річчя волинських подій було використане безвідповідальними політиками, які продовжують культивувати взаємну ненависть. Це зауваження польським політикам чи також і українським?

М.Мальський: Це зауваження стосується і польських, і українських політиків, оскільки у політичній площині і Польщі і України є сили, які називаємо крайніми. Їх мета – не лише вшанування жертв трагедії, а використання згаданих подій для власних політичних цілей.

К.Гжесьовскі: Чи за результатом зустрічей членів Комітету з польськими політиками планується якась спільна декларація?

М.Мальський: Сподіваємося. Звичайно, що і одна і декілька декларацій на різних рівнях між двома сторонами є потрібними і важливими. Адже подібного роду звернення має свою передісторію: спільне звернення з нагоди 60-ї річниці подій на Волині, спільне звернення церков. Сподіваємося, що політичні сили, можливо і найвищий рівень, громадські організації, духовенство з обох сторін кордону поставляться до цього питання відповідним чином.

К.Гжесьовскі: До складу Комітету входять також Глава української православної церкви та колишній Голова української греко-католицької церкви. Чи буде спільне звернення церков до вірних? З цим теж є деякі проблеми.

М.Мальський: Я вже говорив про важливість такого спільного звернення до двох народів. І польський, і український народи близькі. Ми християни. Звичайно звернення церкви і костелу є надзвичайно важливим. Є дуже добра ініціатива греко-католицької церкви, ініціатива митрополита С.Шевчука, який, до речі, прибуде з візитом до РП. Плануємо провести переговори щодо спільної оцінки подій та спільного звернення до народів з польським костелом.  

К.Гжесьовскі: Пане посол, чи те про що розмовлятиме сьогодні українська делегація є також офіційною позицією щодо волинських подій української влади?

М.Мальський: Приїжджає неурядова делегація, але думаю, що високий авторитет членів цієї інституції є свідченням, що позиція, яку вони озвучують є позицією українського народу, а отже і позицією держави.

К.Гжесьовскі: Чи українська влада планує урочисті заходи? Які? Чи будуть вони спільними?

М.Мальський: Так. Основною ціллю і метою нашого підходу до вшанування трагедії є спільність. Спільна участь двох народів у липневих заходах. Є програма відзначення – це і заходи за участю молоді, діячів культури, політиків усіх рівнів. Українська сторона також братиме участь у заходах, які проводитиме Польща на території України. Заплановано десятки різних подій. Хотів би особливо наголосити, що більше половини цих заходів є спільними. Особливої ваги має участь у них молоді.

К.Гжесьовскі: Якщо Ви заговорили про молодь… то чи в українських школах розповідають про події 70-річної давнини?

М.Мальський: На жаль, не багато. Причиною є старий пострадянський синдром, який досі залишається в програмах нашої середньої школи. Однак, крок за кроком, з різних джерел до молоді доходить інформація. Сьогодні тематика Волині є надзвичайно актуальною. В пресі і на телебаченні є чимало добрих робіт, які стосуються Волині. Звичайно оцінка тих подій є різною в різних регіонах. Особливо болісне волинське питання на території Західної України. Учні шкіл цього регіону отримують інформацію про Волинь. Однак, не маємо ще обширних знань, як наприклад тут, в Польщі.  Ми над цим працюємо, відбуваються дослідження, захищаються наукові праці, видаються книги і монографії, і що найважливіше, точиться дискусія серед українських дослідників, серед українських та польських експертів. Важливим елементом відзначення волинської трагедіє є проведення наукових конференцій, під час яких відбувається експертна дискусія, а не політика. Вчора у Варшаві відбулася конференція, наприкінці місяця відбудеться ще одна. Це добрий шлях для пошуку спільної оцінки того, що відбулося на Волині.

К.Гжесьовскі: І примирення теж?

М.Мальський: Так. Думаю, що розуміння причин, умов і загалом того, що відбулося є добрим кроком до примирення. Важко собі уявити, що сьогодні при існуючій геополітичній ситуації, трагічне минуле впливатиме на розвиток наших двосторонніх відносин, на творення нашого спільного тандему на теренах Центрально-Східної Європи. Ви знаєте, що головною ціллю України сьогодні є Європа. І на цьому шляху Польща є нашим найважливішим партнером, лобістом і адвокатом. Сьогодні важко уявити собі успіх України на шляху до європейської інтеграції без участі у цьому процесі Польщі. Сьогодні Європа потребує чогось нового і цим новим може стати українсько-польський тандем. 

К.Гжесьовскі: Дякуємо за розмову.

М.Мальський: Дякую.

Polskie radio Jedynka ,