Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Polski
Робочий візит до Республіки Польща міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби
Опубліковано 28 липня 2020 року о 13:16

ДМИТРО КУЛЕБА: РОЗМОВА ПРО НОВУ ПОЛІТИКУ ЄС ЩОДО РОСІЇ МОЖЛИВА ЛИШЕ ПІСЛЯ ПРИПИНЕННЯ ЇЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

На початку дводенного робочого візиту до Польщі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся з міністром закордонних справ Республіки Польща Яцеком Чапутовичем у Варшаві.

Міністри провели переговори віч-на-віч, після чого обговорили широке коло двосторонніх та багатосторонніх питань у розширеному складі української та польської делегацій.

Глава МЗС України запросив Польщу долучитися до формату міжнародної платформи з деокупації Криму, створенням якої нині займається українське зовнішньополітичне відомство.

“Міжнародний формат перемовин з деокупації Криму, який ми ініціюємо, невдовзі вийде на фінальну стадію створення. Польща може не просто брати участь у ньому, а відігравати провідну роль. Для цього, я переконаний, у польської сторони є всі можливості”, - наголосив Дмитро Кулеба.

Глава польського зовнішньополітичного відомства позитивно відзначив цю ініціативу України та запевнив, що польська сторона розгляне запрошення.

Сторони обговорили позицію ЄС на підтримку України та збереження санкцій проти Росії за її агресію проти нашої держави.

“Немає жодних підстав для зміни політики ЄС щодо Росії, допоки Росія не змінила своєї агресивної політики щодо України. І навіть розмову про будь-яку нову політику щодо Росії можна починати лише тоді, коли Росія зробить реальні кроки для виконання Мінських домовленостей, припинення агресії, деокупації українських територій”, - зауважив глава МЗС України.

Польський міністр запевнив українського колегу, що повністю поділяє такий підхід  української сторони.

Сторони окремо обговорили взаємодію у сфері енергетики та важливу роль, яку Україна та Польща відіграють у гарантуванні енергетичної безпеки Європи. Вони погодилися розвивати минулорічний тристоронній меморандум між Україною, Польщею та США про співпрацю в енергетичній галузі з метою диверсифікації джерел енергопостачання. Дмитро Кулеба і Яцек Чапутович підкреслили, що російський проєкт Північний потік-2 несе загрозу енергетичній безпеці всієї Європи та домовилися вживати подальших кроків, щоб не допустити його реалізації.

Глава МЗС України окремо порушив питання умов допуску громадян України до Польщі в умовах карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Він закликав польську сторону розглянути можливість пом’якшення умов в’їзду громадян України на територію Республіки Польща з урахуванням керівних принципів Єврокомісії. За словами Дмитра Кулеби, необхідно віднайти баланс між дотриманням заходів безпеки з одного боку та, з іншого боку, мінімізацією  шкоди, яку карантин завдає міжлюдським контактам,  розвитку торгівлі та економіки двох країн. Яцек Чапутович поінформував, що цей запит української сторони буде розглянутий.

Дмитро Кулеба окремо відзначив важливість шанобливого ставлення до поховань українських військових у Польщі, і особливо - до поховань воїнів Української Народної Республіки, які були союзниками Польщі у боротьбі з більшовицькою агресією у 1920 році.

Він зауважив, що польська сторона неодноразово стверджувала, що кожен має право на гідне поховання на території Польщі, незалежно від його походження чи приналежності до військових чи політичних угруповань.

«Важливо, щоб це твердження також поширювалося і на могилу українців на горі Монастир в Підкарпатському воєводстві, яка була сплюндрована вандалами у 2016 році і досі не відновлена»,—наголосив Дмитро Кулеба.

Міністри також домовилися, що необхідно провести до кінця року міжурядову українсько-польську комісію з питань економічного співробітництва задля стимуляції зростання торгівлі та інвестицій між Україною та Польщею та підтримки економік двох країн, у тому числі, супроти наслідків коронавірусної пандемії.


Довідково: За результатами 2019 р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами з Польщею склав 8,03 млрд. дол. США, що забезпечило зростання на 6,7% у порівнянні з 2018 р. За результатами І кварталу 2020 р. Польща залишається четвертим найбільшим торговельним партнером України у світі.

Загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами з Польщею за результатами І кварталу 2020 р. перевищив 1,9 млрд. дол. США.

У 2019 р. обсяг прямих польських інвестицій в Україні склав 693,7 млн. дол. США (зростання на 62 млн. дол. США у порівнянні з 2018 р.). Найбільший обсяг польських інвестицій надійшов в українську  промисловість – майже 50%, у першу чергу в сферу переробки; фінансову та страхову діяльність (26%), оптову та роздрібну торгівлю і ремонт автотранспорту (10,7%), а також сферу сільського господарства – 6,4%.

У 2019 р. обсяг українських інвестицій в Польщу склав 8,1 млн. дол. США (зростання на 1,4 млн. дол. США у порівнянні з 2018 р.), що становить лише 0,1% від загального обсягу інвестицій з України в інші країни світу (у т.ч. 36,4% інвестицій залучено у промисловість; 37% - поштова, фінансова, страхова та наукова діяльність; 21,2% - машинобудування; 23,5% - оптова і роздрібна торгівля, а також ремонт автотранспортних засобів).

Офіційна польська статистика (перепис населення 2011 р.) містить дані про 49 тисяч громадян Польщі українського походження. Проте, згідно з відомостями греко-католицьких та православних церков, фактична кількість громадян Польщі українського походження коливається в межах 250-300 тисяч осіб.

 

ДМИТРО КУЛЕБА ВІДКРИВ У ВАРШАВІ НОВЕ СУЧАСНЕ ПРИМІЩЕННЯ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНИ В ПОЛЬЩІ

27 липня у Варшаві відбулося офіційне відкриття нового приміщення Посольства України в Республіці Польща за участі міністрів закордонних справ України та Польщі Дмитра Кулеби та Яцека Чапутовича.

Нова будівля розташована в одному з найпрестижніших районів Варшави, Мокотові.

«Це приміщення вражає. Воно з самого входу показує Україну саме такою, якою ми хочемо, аби її бачили за кордоном. Сучасною, комфортною, елегантною, зручною і сповненою смислів. Ця будівля символізує ту Україну, яку ми будуємо», — заявив на відкритті Дмитро Кулеба.

Міністр особливо відзначив той факт, що у новому приміщенні першим розпочне роботу саме консульський відділ посольства. За його словами, захист прав та інтересів громадян України, які проживають, перебувають, навчаються нині у Польщі, перебуває серед найважливіших пріоритетів міністерства.

«Прагнемо і працюємо також над тим, щоб нова будівля стала своєрідним культурно-інформаційним осередком та додатковим майданчиком для проведення заходів, зустрічей представників української громади та бізнесу», — додав він.

Користуючись нагодою, міністр висловив вдячність усім, завдяки кому цей проєкт вдалося реалізувати. Це колишній посол України в Республіці Польща Маркіян Мальський, директор фінансово-адміністративного департаменту МЗС України Володимир Лук’янов, колишній держсекретар МЗС Андрій Заяць, міністерство закордонних справ Польщі, адміністрація району Мокотув, де розташована нова будівля, уряд України, народні депутати України, які зробили свій внесок у цей проєкт, колектив посольства України в Польщі та польські підрядники.

Міністр висловив особливу вдячність Надзвичайному і Повноважному Послу України в Республіці Польща Андрієві Дещиці за те, що він довів цей важливий проєкт до завершення.

Довідково: нерухомість на вул. А.Мальчевського 17 у Варшаві, в якій нині розташувалося нове приміщення посольства, Україна придбала ще у 2011 році. У січні 2012 року розпочалися ремонтні роботи, але вже у квітні 2013 року їх довелося призупинити через брак фінансування. 

У вересні 2019 року будівництво відновилося. А вже у травні цього року польська сторона надала офіційний дозвіл на введення будівлі в експлуатацію.

 

КУЛЕБА, ЧАПУТОВИЧ І ЛІНКЯВІЧЮС ЗАПОЧАТКУВАЛИ ЛЮБЛІНСЬКИЙ ТРИКУТНИК — НОВИЙ ФОРМАТ УКРАЇНИ, ПОЛЬЩІ ТА ЛИТВИ

Міністри закордонних справ України, Польщі та Литви Дмитро Кулеба, Яцек Чапутович і Лінас Лінкявічюс створили Люблінський трикутник як формат.

Новий тристоронній формат ґрунтується на традиціях та історичних зв’язках трьох країн, коріння яких сягає глибини багатьох сторіч. Він є важливим механізмом зміцнення Центральної Європи та сприяння європейській і євроатлантичній інтеграції України.

Відповідну спільну декларацію міністри ухвалили 28 липня у Любліні, Польща.

“Люблінський трикутник підкреслює важливу роль, яку Україна, Польща та Литва відіграють у Центральній Європі та світі. Наша єдність здатна не лише зміцнити наші країни, але і ефективно протидіяти спільним загрозам, гарантувати безпеку та процвітання нашого регіону.

Україна не лише намагається приєднатися до наявних форматів взаємодії. Україна має достатньо сил та авторитету, щоб створювати нові ефективні формати з партнерами”, - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Учасники формату домовилися координувати дії задля захисту міжнародного права  у контексті триваючої російської агресії проти України. Як у тристоронній координації, так і в міжнародних організаціях: НАТО, ООН, ЄС, Раді Європи та ОБСЄ.

Розвиток торгівлі, інвестицій та інфраструктурних проєктів буде одним з важливих блоків взаємодії Люблінського трикутника.

Україна, Польща та Литва задекларували, що не визнають незаконну окупацію Росією Криму та за жодних обставин не визнають її у майбутньому. Вони закликали Росію вивести війська з тимчасово окупованих територій України, включно з окремими районами Донецької та Луганської областей.

Країни Люблінського трикутника підтримують відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах та закликають до припинення російської агресії проти нашої держави. Вони також підтримують надання Україні статусу партнера із розширеними можливостями НАТО та заявляють, що надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО є наступним необхідним кроком у цьому напрямі.

“Альянс наших трьох країн не лише сягає корінням глибокої давнини. Наша взаємодія має вимір Парламентської асамблеї Польща-Литва-Україна, а також спільний військовий підрозділ, Українсько-польсько-литовську бригаду. Люблінський трикутник у своїх діях спирається на цей історичний, парламентський та безпековий фундамент”, - заявив Дмитро Кулеба.

Люблінський трикутник підкреслює важливість інтенсифікації взаємодії між Європейським Союзом, Північноатлантичним альянсом та Східним партнерством та приділяє особливу увагу розвитку Ініціативи Трьох Морів. Країни формату підтримують співпрацю України з Тримор’ям та іншими регіональними форматами взаємодії.

Задля втілення зазначених цілей, міністри трьох країн створюють платформу політичної, економічної, соціальної взаємодії між Республікою Польща, Республікою Литва та Україною - Люблінський трикутник. Вона передбачає, зокрема, регулярні зустрічі, включно із зустрічами на полях багатосторонніх форматів та із залученням обраних партнерів, а також консультації найвищого рівня між МЗС трьох країн.

Глави МЗС України, Польщі та Литви також скоординували подальші дії та обговорили майбутні зустрічі у форматі Люблінського трикутника.

 

СПІЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ МІНІСТРІВ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ, РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ТА ЛИТОВСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ЗАСНУВАННЯ «ЛЮБЛІНСЬКОГО ТРИКУТНИКА»

Люблін, 28 липня 2020 року

Міністри закордонних справ України, Республіки Польща та Литовської Республіки визнають багатовікові історичні та культурні зв’язки між своїми народами.

Вони також усвідомлюють переваги подальшого посилення політичних, економічних, інфраструктурних, безпекових, оборонних та культурних зв'язків між своїми країнами у сучасному світі.

Міністри звертають увагу на роль України, Польщі та Литви у процесі формування сучасних політичних, культурних та соціальних реалій Центральної Європи.

Водночас, вони підкреслюють стратегічну вагу активізації співпраці між Європейським Союзом, НАТО та країнами Східного партнерства, а також відзначають важливість ефективної співпраці в рамках «Ініціативи трьох морів».

Міністри закордонних справ з належною увагою відзначають спільність загроз як у сфері безпеки, так і в інших сферах, зокрема у сфері боротьби із пандеміями.

Вони наголошують на важливості діалогу між трьома країнами у парламентському вимірі, особливо в межах Парламентської асамблеї Україна-Польща-Литва.

Міністри визнають переваги тристороннього співробітництва у сфері безпеки, зокрема функціонування Литовсько-польсько-української бригади («LitPolUkrBrig»).

---

Беручи до уваги російську агресію, що триває в Україні, Міністри висловлюють готовність координувати свою діяльність з метою забезпечення дотримання міжнародного права, як на рівні тристороннього співробітництва, так і в рамках міжнародних організацій (НАТО, Європейський Союз, ООН, Рада Європи, ОБСЄ).

Міністри закордонних справ заявляють про незмінність позиції щодо рішучого засудження спроби анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Вони не визнаю̀ть і ніколи не вѝзнають цієї спроби. Вони також закликають Російську Федерацію вивести свої війська з тих частин Донецької та Луганської областей України, де вони продовжують перебувати.

Міністри підтверджують свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів та закликають Російську Федерацію припинити свою агресію проти України, а також тимчасову окупацію території України – Криму та частини Донецької та Луганської областей України.

Сторони підтверджують міцну підтримку європейських та євроатлантичних прагнень України і вітають її європейський вибір.

Міністри із задоволенням відзначають надання Україні статусу партнера з розширеними можливостями НАТО. Вони підтримують прагнення України до членства в НАТО. Надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО має стати наступним кроком у цьому напрямку.

Міністри закордонних справ підтверджують бажання поглиблювати і розширювати українсько-польсько-литовське співробітництво між збройними силами, як на двосторонньому, так і тристоронньому рівні, а також використовувати у повній мірі відповідні можливості, створені в рамках НАТО.

Сторони підтверджують непохитну відданість розвитку Східного партнерства шляхом розширення і поглиблення співпраці та визначення його амбітних і стратегічних довгострокових цілей.

Вони обіцяють надавати взаємну підтримку у боротьбі проти пандемії коронавірусу.

Міністри висловлюють налаштованість на активні дії з розвитку торгівлі та інвестицій, забезпечення кращого доступу до регіональної інфраструктури та підвищення її якості шляхом активізації амбітних проектів, що сприяють згуртованості в регіоні.

Вони вітають співпрацю України з «Ініціативою трьох морів, а також співпрацю в інших регіональних форматах.

Міністри закордонних справ підтримують ефективне впровадження політико-економічних реформ в Україні, які беруть до уваги польський та литовський досвід і найкращі практик та розробляються у співпраці з іншими європейськими країнами.

Вони зобов'язуються зміцнювати контакти між людьми та співпрацю між громадянськими суспільствами, зокрема між науковцями та експертами.

---

Задля досягнення вказаних вище цілей, міністри засновують тристоронню платформу для політичного, економічного та соціального співробітництва між Україною, Республікою Польща, та Литовською Республікою – «Люблінський трикутник».

Міністри проводитимуть регулярні зустрічі, зокрема на полях багатосторонніх заходів, та за участі обраних партнерів.

Вони також організовуватимуть консультації на рівні керівництв МЗС свої країн та утворять в міністерствах закордонних справ посади представників з питань співробітництва в рамках «Люблінського трикутника».

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux