Українсько-польські відносини нині розвиваються досить інтенсивно. У цьому році це виявлялося у спільному проведенні Євро-2012, активній підтримці Варшавою дій Києва у європейському напрямі, а також у пожвавленні транскордонної співпраці. Про особливості цьогорічного діалогу між Україною і Польщею та про плани на наступний рік в інтерв'ю УКРІНФОРМу розповів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Маркіян Мальський.
- Пане Посол, як Ви оцінюєте 2012 рік в українсько-польських відносинах?
- Навіть поверхневий аналіз розвитку польсько-українських відносин показує, що упродовж останніх кількох років ми йдемо по доволі стрімкій висхідній. Цей рік у двосторонніх відносинах був наповнений різними цікавими подіями і став логічним продовженням 2011 року, коли Польща головувала в Раді ЄС. Польське головування одним з пріоритетів ставило реалізацію цілей у східній політиці країни, основним об'єктом якої є Україна.
Високий рівень стосунків, який був заданий під час Польського головування, зберігся і в 2012 році. Тим більше, що в цьому році реалізовано унікальний європейський проект - Євро-2012, на підготовку до якого було спрямовано значні політичні, дипломатичні, фінансові та інші зусилля.
- Як ці контакти виглядали на найвищому рівні?
- У 2012 році відбулися 22 візити на рівні президентів, прем'єр-міністрів та міністрів та 9 телефонних розмов глав держав, під час яких в оперативному режимі обговорено питання і проблеми щодо реалізації зовнішньої політики. Також було проведено 9 базових засідань на рівні МЗС обох країн, що на 30% більше, ніж у 2011 році.
Важливим є також міжпарламентське співробітництво. З Польщею ми фактично маємо усі форми і механізми такої співпраці. Немає іншої такої країни, з якою Україна мала б настільки насичене співробітництво. Йдеться про спільну українсько-польську парламентську асамблею, польсько-українсько-литовську міжпарламентську асамблею, групи друзів, співпрацю комітетів тощо. Усе це функціонує, відбувається постійний зв'язок між парламентами. Проте їхня робота є невидимою, про них не повідомляють в гарячих новинах.
- Як Ви оцінюєте дії Польщі щодо підтримки євроінтеграції України?
- Головною спільною метою зовнішньої політики України і Польщі є напрям євроінтеграції. На сьогодні здійснюється спільна робота на полі досягнення Україною цієї зовнішньополітичної цілі. Її результатом став перший успіх на шляху України до Євросоюзу - парафування Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі.
Надзвичайно важливі позитивні результати були також отримані на шляху лібералізації візового режиму. Ми практично завершили виконання першого етапу дорожньої карти на шляху спрощення візового режиму, приступаємо до етапу імплементації прийнятих Україною механізмів і законів. Більше того, з вересня розпочала роботу польська місія з надання технічної та юридичної допомоги, формування нових механізмів для допомоги в лібералізації візового режиму для громадян України. Упродовж року, коли ми здійснювали кроки по завершенню роботи над Угодою про асоціацію і зону вільної торгівлі, Польща надійно і твердо виступала нашим союзником й адвокатом. Варшава відкривала всі європейські двері для ініціатив України і, що дуже важливо, роз'яснювала своїм партнерам по ЄС позицію, труднощі, проблеми і наміри Української держави.
- Чи можемо сподіватися на підписання Угоди про асоціацію в 2013 році?
- Польща переконує нас, що, попри усі сили та ресурси, які треба вкласти в процес євроінтеграції, результат може бути дуже позитивним. Після парафування Угоди про асоціацію Варшава виявляє чітку зацікавленість у якнайшвидшому підписанні цієї угоди. Думаю, що зусилля з боку української сторони і лобістська підтримка нашого сусіда дасть позитивний результат. Усе вказує на те, що в 2013 році Угоду про асоціацію буде підписано.
- Якими, на Вашу думку, є ефекти для обох країн від проведення Євро-2012?
- Цей рік пройшов під знаком успішного проведення європейського футбольного чемпіонату. Реалізація цього проекту по новому відкрила Польщу і Україну для громадян ЄС та інших країн. Реакція була позитивною як з боку УЄФА, керівники якого дали найвищі оцінки спортивному проекту, так і простих уболівальників, які відвідали обидві держави. Думаю, що цей проект приніс не лише насолоду уболівальникам як спортивне явище, але й дозволив реалізувати цілий комплекс механізмів, які показали свою ефективність і можуть продовжувати функціонувати й надалі. Насамперед маю на увазі впровадження спільного митного і прикордонного контролю. По-друге, під час Євро-2012 нам вдалося налагодити механізми тісної оперативної співпраці між міністерствами і відомствами обох країн, які успішно функціонували як єдиний механізм. Це стосується поліції й міліції, прикордонних служб, МНС та багатьох інших органів, які навчилися злагоджено працювати. Будемо сподіватися, що під час імплементації Угоди про асоціацію з ЄС досвід функціонування таких спільних робочих механізмів нам знадобиться.
- Чи є шанси на запровадження спільного контролю в найближчій перспективі?
- Це проблема, яка довго дискутується у переговорах з ЄС. Ми постійно наполягаємо на тому, що спільний митний і прикордонний контроль відкриває нові можливості для співпраці України з Євросоюзом і головне, що він полегшує перетин кордону для простих громадян. Під час Євро-2012 спільний контроль успішно випробувано, у цей період кордон перетинали величезні маси вболівальників. Було доведено, що спільний контроль не несе небезпеки для ЄС, у тому числі для міграційної безпеки. Тому були підготовлені пропозиції щодо зміни Шенгенського кодексу, які отримали схвалення на всіх етапах. І тепер є надія що Європарламент і Єврокомісія позитивно розглянуть ці пропозиції та дадуть згоду на організацію спільного митного і прикордонного контролю.
Це дає величезні можливості не тільки прискорити рух і ввести ефективні механізми боротьби з корупцією та контрабандою, але й швидше модернізувати прикордонні переходи, тому що контроль здебільшого відбуватиметься на пунктах пропуску, які вже готові і добре функціонують на території країн-членів ЄС. Україна, не витрачаючи зайвих фінансових ресурсів, зможе використовувати ці об'єкти для контролю. Щоправда, розглядається також можливість здійснення спільного контролю і на території України.
- Як Ви оцінюєте місцевий прикордонний рух між Україною та Польщею і якими є шанси на збільшення його смуги?
- Рух є інтенсивним і він добре стимулює економічний розвиток прикордонних, колись депресивних регіонів. У багатьох випадках навіть візуально можна побачити, що за кілька років функціонування місцевого прикордонного руху розбудовується інфраструктура, житло, створюються підприємства малого та середнього бізнесу. Місцевий прикордонний рух користується популярністю в українців: у вересні разом з послом Польщі в Україні Генриком Літвіном ми вручили 100-тисячну картку місцевого прикордонного руху.
Україна чітко ставить питання і польські колеги нас підтримують в Єврокомісії та інших інституціях ЄС щодо розширення зони місцевого прикордонного руху. Ми сьогодні маємо 30-кілометрову смугу. Проте нас це не задовольняє і ми робимо спроби розширити її до 50-ти кілометрів плюс, тобто включаючи кордони адміністративних районів. Це дозволить ще більшій кількості громадян України мати можливість користуватися перевагами цього руху. Ми також звертаємося до польської сторони, щоб скасувати оплату за картку учасника місцевого прикордонного руху для українських громадян.
Про інтенсивність місцевого прикордонного руху свідчить також зростання кількості людей і транспортних засобів, які перетнули українсько-польський кордон. За 10 місяців 2012 року кордон перетнуло 13 млн осіб і 4,5 млн транспортних засобів. У порівнянні з минулим роком рух людей зріс на 7%, а транспортних засобів - на 8%.
- Чи можна очікувати на відміну оплати за цю картку вже найближчим часом і чи впливає на це якимось чином Єврокомісія?
- Відміна оплати за картки місцевого прикордонного руху є виключно справою України і Польщі. У цьому році було позитивно вирішено справу з відміною оплат за отримання польських довгострокових національних віз. Відтак сподіваємося, що Польща піде назустріч Україні і в цьому питанні.
- Яким є загальний торговельно-економічний баланс українсько-польської співпраці в 2012 році?
- За перші три квартали цього року, незважаючи на економічні складнощі в ЄС та Україні, спостерігається тверда лінія на зростання товарообміну між обома країнами. Якщо брати до уваги інвестиції, то за три квартали 2012 року обсяги польських інвестицій в Україні зросли на 3,2 млн доларів США, а їх загальна сума становить близько 1 млрд доларів. Така сама ситуація спостерігається і з українськими інвестиціями в Польщу.
- Якими є акценти економічної співпраці між обома країнами?
- У цьому році спостерігалася тенденція до активізації малого і середнього бізнесу. Особливо український бізнес крок за кроком просувається на польський ринок шляхом створення спільних чи купівлі польських підприємств. Українські підприємці чітко відзначають, що вихід на польський ринок і створення тут українських підприємств відкриває їм шлях на європейський ринок.
Цікавим явищем є українська присутність на Варшавській фондовій біржі. Уже 12 компаній вдалося вивести на варшавський паркет, їх індекси загалом коливаються у плюсовому секторі. Приклад цих перших українських компаній є дуже показовим для України, інтерес до Варшавської біржі зростає. Сьогодні український бізнес більше дивиться на Варшаву, ніж на Франкфурт чи Лондон. Це також пояснюється й активністю Варшавської фондової біржі, яка має свою філію в Києві. За рік українські фірми завдяки цій та іншим біржам залучають приблизно до 1 млрд доларів так званих портфельних інвестицій в Україну.
Активно розвивається також співпраця на регіональному рівні. Делегації багатьох українських областей і районів приїжджають в Польщу, налагоджують контакти, підписують угоди і розширюють співпрацю. Загальна ситуація тут виглядає так: незважаючи на загальний фон зниження економічної активності, у кризовій ситуації маємо величезне зацікавлення у зростанні нашого торговельно-економічного співробітництва і залученні інвестицій.
- Складним питанням українсько-польських відносин є історична площина. Як зробити так, щоб історія не ділила два народи?
- У наступному році виповнюються 70-ті роковини Волинської трагедії. Це вимагає дуже виваженого, послідовного, історично правдивого підходу, але в той же час оцінок з висоти сьогоднішнього дня. Зараз відбувається процес примирення, вибачення, який є загальним в Європі. Через нього повинні пройти й наші народи. Цей процес як на державному, так і на рівні громадських організацій чи релігійних спільнот буде серйозним випробуванням на те, як ми оцінюємо наше минуле і настільки в нас є розуміння, терпіння і милосердя, щоб це пройти разом. У 2013 році на різних рівнях здійснюватимуться кроки, щоб ця трагедія отримала належну оцінку і було сказано правду, яка буде зрозумілою і сприйнятою суспільствами обох країн.
Історія, якою б складною вона не була, не повинна сьогодні перешкоджати дружбі і співпраці, особливо молодому поколінню. Думаю, парламенти обох країн знайдуть спосіб висловлення свого ставлення до цієї події, відповідні слова будуть сказані церквами і владиками. Думаю, що на регіональному рівні також необхідно знайти можливість для впорядкування місць поховань, які є трагічними для обох народів. Тобто через сприйняття важкого і кривавого минулого необхідно усвідомити, що обидва народи повинні жити разом і разом йти вперед.
Юрій Банахевич, ВАРШАВА. 24 грудня 2012 року.