Пьотр Янчарек: Протягом останнього часу можемо спостерігати збільшення зацікавленості органів місцевого самоврядування окремих польських міст у поглибленні співпраці з Україною. Чи може пожвавлення контактів на місцевому рівні певним чином замінити – доповнити відносини на державному рівні, які протягом останнього часу не найкращі через політику польської влади?

Андрій Дещиця: Не можу з Вами погодитися, що наші відносини на міждержавному рівні недобрі. Співпраця розвивається добре, хоча можливо є не настільки інтенсивна, як на регіональному рівні. Але повернімося до місцевого самоврядування. Співпраця між польськими та українськими містами триває віддавна і тривалий час була досить інтенсивною. Сьогодні спостерігаємо пожвавлення контактів. Збільшення зацікавленості, на мій погляд, має дві основні причини. Перша - значне збільшення кількості українців, які живуть, працюють і навчаються в цих містах. Другий - пов'язаний з розвитком місцевої демократії в Україні, що є наслідком успіхів реформи місцевого самоврядування. Українські міста тепер мають більшу свободу, вони можуть безпосередньо встановлювати контакти з іноземними партнерами, у тому числі польськими, та здійснювати спільні проекти. Самоврядування міст є основою для того, щоб вони могли реалізовувати конкретні проекти із зарубіжними партнерами, а не лише займатися стажуванням або обміном молоддю.

Пьотр Янчарек: Активність, про яку ми щойно говорили, має за мету також і пошук працівників з України. Чи не боїтеся Ви негативних наслідків для українського ринку праці і економіки еміграції до Польщі?

Андрій Дещиця: Останнім часом спостерігаємо динамічне збільшення кількості українських мігрантів в Польщі. За орієнтовними даними це понад мільйон осіб. Це явище має різні аспекти. Люди, які працюють в Польщі набувають тут певних знань, досвіду, заробляють гроші, налагоджують контакти. Це - значний капітал, коли вони вирішать повернутися в Україну, де він може бути використаний з користю для країни. Але є також і друга сторона медалі, міграція з України стає щораз більшою проблемою для українських працедавців. Це, у свою чергу, змушує їх, що безумовно позитивно, створювати для працівників кращі умови, щоб вони залишалися в країні. До цього також мобілізує певне змагання з польськими працедавцями і органами місцевого самоврядування за працівників з України. Ми живемо в час глобалізації, вільного ринку, в демократичній країні. Не можна заборонити людям шукати собі найбільш прийнятного для них місця життя і роботи.    

Пьотр Янчарек: Після скасування ЄС візового режиму можна було очікувати, що українці оминатимуть Польщу і поїдуть в країни, де зарплати вищі, а умови життя і роботи кращі. Однак, так не сталося. Що на Вашу думку затримує українців в Польщі.

Андрій Дещиця: Думаю, є кілька причин. Ми культурно, релігійно, історично і мовно близькі. Тому українцям простіше адаптуватися до життя в Польщі, вивчити мову. Інша причина – географічна близькість. З України в Польщу і назад можна доїхати протягом одного дня. Немале значення мають також нове, вигідне, швидке і недороге авіа і залізничне сполучення, які дозволяють оминути довгі черги на автомобільних пунктах пропуску.   

Пьотр Янчарек: Повертаючись до пунктів пропуску. Однак, значна частина подорожуючих і надалі перетинає кордон автомобілем або автобусом. Водночас, умови перетину кордону на автомобільних пунктах пропуску протягом багатьох років далекі від будь-яких цивілізованих стандартів. Чи вживатиме українська сторона заходів з метою впливу на відповідальний за такий стан речей польський уряд?

Андрій Дещиця: Ми лише можемо привертати увагу щодо цієї проблеми і робимо це, зокрема, у рамках переговорів про збільшення кількості пунктів пропуску. Простий приклад: між Польщею і Німеччиною до розширення ЄС, діяло 48 пунктів пропуску. Сьогодні на польсько-українському кордоні їх лише 8, при тому, що кількість осіб, які перетинають кордон приблизно така ж. Ми усвідомлюємо, що Польща, будучи членом ЄС, повинна деякі питання узгодити з ЄС. Але і Євросоюз зацікавлений співробітництвом з Україною. Тому, ми ведемо переговори з цих питань як з Варшавою, так і з Брюсселем.

Пьотр Янчарек: Чи не здається вам, що є значна асиметрія у зацікавленні і знаннях українців про сучасну Польщу та поляків про сучасну Україну? Українці, особливо з заходу, знають чимало про своїх західних сусідів, а поляки небагато про Україну?

Андрій Дещиця: В Україні дуже зацікавлені Польщею. Це виникає з того, що Польща для українців є прикладом успішної політичної та суспільної трансформації 80-х і 90-х років, а особливо після вступу в ЄС. Ми із зацікавленням відслідковували шлях Польщі до Євросоюзу. Друга причина – зрозуміла: значна кількість українців, які живуть, працюють і навчаються в Польщі.

Але ми також спостерігаємо щоразу більше зацікавлення польського суспільства Україною. Розвиток міжлюдських контактів, поглиблення взаємодії обох сторін у рамках проектів міжрегіональної співпраці, а також розширення бізнес-контактів заохочують поляків до ближчого знайомства з Україною. Правда у свідомості поляків залишилися ще деякі стереотипи щодо нашої країни. Однак, ситуація змінюється і, я б сказав, досить динамічно. Україна і українці мають чим гордитися. Ми відкриті для наших друзів поляків і запрошуємо їх  відвідати Україну, відкрити для себе її красу і потенціал.

Пьотр Янчарек: Ще декілька, кільканадцять років тому поширеним явищем було використання, чи навіть обкрадання українських працівників недобросовісними працедавцями. Тепер, здається, ринок праці став більш цивілізованим для іноземців. Які Ваші спостереження?

Андрій Дещиця: Отримуємо різні сигнали, як від працівників, так і від працедавців. Більшість стосується запровадження таких рішень і практик, при яких умови праці були б ідентичними до тих, які мають поляки. Маю на увазі, наприклад, допомогу, яку отримують польські емігранти у Західній Європі. Йдеться про те, щоб українці добре почувалися в Польщі, а їх права не порушували. Ми порушуємо перед польськими колегами питання тривалого очікування на різного роду дозволи, зокрема, на продовження терміну дозволу на перебування в РП. Мабуть ніхто не передбачав появи так значного зацікавлення роботою в Польщі. Вирішити ці проблеми повинні воєводи, оскільки це проблематика державної адміністрації.

На жаль, наявні також випадки поганого ставлення польських підприємців до українців. Часом це продиктовано не стільки національністю, скільки недобросовісним ставленням працедавця до працівника. Ми голосно говоримо про ці проблеми, рекомендуємо людям працевлаштовуватися легально, читати договори, адже дуже важливо мати правові підстави для захисту.

Пьотр Янчарек: Чи загрожує українцям, які живуть в Польщі, ріст кількості проявів ксенофобії?

Андрій Дещиця: Час від часу отримуємо сигнали про антиукраїнські інциденти. Ми уважно відслідковуємо кожну справу і в межах компетенції Посольства втручаємося. Однак, беручи до уваги чисельність української громади в Польщі,  це швидше інциденти, а не тенденції. Особливо цінуємо швидку реакцію польської влади і відповідних служб на ситуації, у яких потерпіли українці на підставі своєї національної приналежності. Найважливіше, щоб зловмисники були суворо покарані, з метою запобігання подібній агресивній поведінці. Таким чином уникнемо напруження.

Пьотр Янчарек: Україна має величезний потенціал туристичний, культурний, економічний. Спостерігається також пожвавлення у популяризації країни в Польщі. Протягом останніх років українські міста, регіони та підприємства присутні на туристичних виставках. Але здається, ці кроки трохи несміливі, нескоординовані, не такі ефективні, як, наприклад, промокампанії Хорватії, Австрії чи Словаччини. Чи не жаль невикористаних можливостей?  

Андрій Дещиця: Це правда, нам потрібно чимало зробити для того, щоб краще популяризувати Україну в Польщі і у світі. Створено туристичне агентство, яке займається такою діяльністю. Плануємо у наступному році відкрити Український інститут у Варшаві, який популяризуватиме в Польщі українську культуру. Іншим завданням є створення кращих умов для подорожей Україною, над чим ми вже працюємо, створюючи нові авіа та залізничні сполучення. Динамічно покращується якість туристичної інфраструктури. Необхідно також подбати про покращення якості автошляхів. Реалізації цього не сприяє також і збройна агресія Росії. Водночас, ситуація в країні стабільна. Контрольованими українською владою територіями можна безпечно подорожувати, успішно працювати над двосторонніми міжрегіональними проектами. Презентуємо потенціал України на різноманітних виставках, які відбуваються в Польщі. Однин з прикладів – відкриття минулого тижня Українського салону на Варшавському книжковому ярмарку. Наш стенд відвідав також Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцкий. Це для нас честь і вагома подія.

 

 

natemat.com.pl,