На початку листопада голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський зробив різку заяву, що польська влада "не дозволить людям із вкрай антипольськими позиціями відвідувати Польщу".

Згодом і президент країни Анджей Дуда заявив про антипольські настрої серед посадовців в Україні.

Польща погодилась, проте вже після цього у польських ЗМІ з'явилась інформація про заборону в'їзду голові Інституту національної пам'яті Володимиру В'ятровичу, якого найбільше критикує Варшава.

"Офіційної відповіді від міністерства закордонних справ щодо В'ятровича ми не отримували", - розповів ВВС Україна Андрій Дещиця у п'ятницю ввечері.

ВВС Україна: Ви бачите передумови, що ініційована президентом України зустріч спільного консультаційного комітету зніме історичні суперечки між країнами?

Андрій Дещиця: Потрібно використати всі інструменти, які є у стосунках України та Польщі, щоб обговорювати складні моменти відносин. Наразі вони стосуються історичної політики.

Ми маємо різні підходи та оцінки історичного минулого. Але для цього і є такі платформи, як консультаційний комітет президентів, як зустрічі комісії істориків і форум партнерства, щоб такі питання обговорювати.

При цьому треба виходити з позиції, що для нас є важливим стратегічне партнерство з Польщею, особливо в ситуації реальної загрози російської агресії і для України, і для Польщі.

ВВС Україна: Коли може відбутись засідання консультаційного комітету президентів?

А.Д.: Ми над цим працюємо. Є згода польської сторони, шукаємо взаємоприйнятні терміни та місце для обох сторін. Це залежить від графіка роботи голів та співголів комітету.

ВВС Україна: Нинішня криза - внутрішня польська політична боротьба чи глибокі історичні розбіжності?

А.Д.: Історична політика досить активно обговорювалась у передвиборній кампанії два роки тому. У програмі партії "Право і Справедливість" вона займали одне з пріоритетних місць.

Тому обговорення історичних питань стояло на порядку денному. Але на даний момент, мені здається, Польща повинна також зрозуміти позицію української сторони, яка має своє бачення спільної чи української історії.

Думаю, історики обох країн мають представити свої позиції та зрозуміти один одного.

Важливо, щоб політики не використовували питання історичного минулого для досягнення своїх політичних цілей.

Завжди треба пам'ятати про те, що дуже важливо зберегти стратегічне партнерство з Польщею.

ВВС Україна: Польщу завжди називали адвокатом України в ЄС. Історичні суперечки на найвищому рівні можуть змінити цю роль?

А.Д.: Історія нас вчить, що коли Україна та Польща воюють між собою, то це не йде на користь жодній стороні.

Маємо приклади, коли у результаті боротьби двох країн незалежність втрачала спочатку Україна, а потім Польща. Якщо і далі будемо не пам'ятати історію з цієї точки зору, то добра не буде обом країнам.

Крім історичних питань у нас дуже багато сфер співпраці, які успішно розвиваються. Не слід акцентувати увагу лише на історії та використовувати історичні непорозуміння для створення проблем у інших сферах.

ВВС Україна: Ви кажете про потребу діалогу. Вас самих чують у польській владі, коли ви ці речі пояснюєте? Зокрема, вас нещодавно викликали для пояснення щодо пам'ятника на Закарпатті розстріляним у 1939 році польськими прикордонниками українцям.

А.Д.: Ми доносимо свою позицію і розраховуємо на розуміння. Не завжди так стається відразу, бо маємо нові факти і події, які польські історики та політики навіть не були готові сприймати.

Але це реальність - українська держава має своє бачення історичної політики. Це бачення нове після 2014 року і з цим треба рахуватись. На це піде деякий час.

ВВС Україна: Польща відкидає будь-які позитивні аспекти діяльності УПА. Ви вірите, що цю позицію можна якось змінити?

А.Д.: Нам самим треба зрозуміти та оцінити місце УПА в процесі українського державотворення. В Польщі є узагальнення, що все УПА - це погано. Звичайно, є певні голоси, які розуміють, що УПА - це був рух за українську державність.

Навіть є згадки, що УПА разом з Армією крайовою боролась проти радянських підрозділів.

Але в цілому УПА сприймається у Польщі негативно. Нам також треба зрозуміти роль УПА в історії "Волинської трагедії".

Напевно, в УПА були підрозділи, які вчинили злочини проти мирного населення. Якщо так було, то це треба засудити. Є ж приклади вбивств мирного населення - і поляків, і українців, але у найбільшій кількості поляків.

ВВС Україна: Петро Порошенко в 2016 році у Варшаві встав на коліна і вшанував пам'ять жертв "Волинської трагедії", такого жесту не вистачає?

А.Д.: Цей жест тоді сприйняли та високо оцінили. Це був приклад того, якою може бути форма примирення - вшанування пам'яті загиблих з обох боків.

Наша позиція є високоцивілізованою та християнською, не потрібно використовувати у політичних цілях трагедію, яка сталась.

ВВС Україна: Наскільки адекватно польська влада реагує на атаки на українські пам'ятники у Польщі?

А.Д.: Згадаймо й атаки на консульства. Напад на почесне консульство України у Жешуві швидко розслідували та арештували підозрюваного.

У випадку атаки на генконсульство Польщі у Луцьку винуватців не знайшли. (У жовтні СБУ затримало групу осіб, яких звинуватили у низці злочинів, зокрема і нападі на консульство - ВВС Україна).

Що стосується місць поховань, то ситуація складніша. Деякі українські пам'ятники не легалізовані, їх поставили без дозволів місцевої влади.

Це вимагає часу і переговорів двох комісій, вони повинні зібратись і все вирішити.

ВВС Україна: Але перемовини про взаємну легалізацію місць пам'яті зайшли у глухий кут…

А.Д.: Так, але з нього можна знайти вихід, якщо є бажання. Треба знайти спочатку підходи, які є прийнятними для обох сторін. А потім обговорювати складніші питання.

ВВС Україна: Чи погіршується у Польщі побутове ставлення серед поляків до українців через історичні суперечки?

А.Д.: Поки що історичні суперечки не впливають на українців, які перебувають у Польщі. Але це нездорова тенденція розгортання антиукраїнських настроїв у Польщі, узагальнення всіх українців під одну рамку. Перш за все, це стосується історичних моментів та УПА.

Була б недобра тенденція, якщо б історичні суперечності вплинули на перебування українців у Польщі.

Українців у Польщі зараз є близько мільйона, польський уряд оцінює їх дуже позитивно. Польські підприємці та влада хочуть, щоб українці їхали сюди на роботу.

Українці мають високий рівень кваліфікації та фактично сприяють розвитку польської економіки. Вони легально працюють, платять податки та займають вакантні місця, які звільнились після виїзду з країни поляків.

ВВС Україна: Після ухвалення нового закону про освіту в України виникли великі проблеми з Угорщиною через мовне питання. У кризі стосунків з Польщею та Угорщиною є щось спільне?

А.Д.: Завжди буде певне сприйняття інших країн, коли держава-сусід хоче міцно стати на ноги та зайняти свої позиції. Чи це стосується питань історичного минулого, мови або освіти. Це нові реалії, з якими наші сусіди та партнери повинні жити та співпрацювати. На те, щоб зрозуміти ці позиції, піде деякий час.

Сподіваюсь, що цей час використають і для реалізації проектів, які не створюють труднощів та непорозуміння.

BBC Україна,