Увага ЄС зосереджена зараз на Греції та емігрантах з Африки. Чи Україна відійшла на дальший план?
Без заперечення ЗМІ більше обговорюють цю проблематику, але Україна залишається на політичному порядку денному Євросоюзу. Важливим є те, чи реалізуються мінські домовленості і чи Росія готова їх підтримувати.
За словами глави місії ОБСЄ в Україні, мінські домовленості все-таки порушуються з обох сторін.
Українська сторона повністю їх виконувала – відвела важке озброєння і заявила про готовність проведення місцевих виборів у Донецьку та Луганську. Сепаратисти не відводили зброї, а навіть збільшили її кількість та вели обстріли українських позицій. Нам необхідно реагувати і захищатися таким шляхом, щоб не дозволити ситуації загостритись.
Чи зіткнення між членами Правого Сектору та міліцією, яке сталося в Мукачево показує, що українська влада не контролює добровольчі формування?
Така ситуація могла виникнути в будь-якому місці. Різні політичні сили, як Правий Сектор, можуть такі ситуації використовувати в своїх цілях. Так само їх може використовувати і Росія. Важливим є те, щоб показати здатність української держави панувати над ситуацією. Можливо не одразу, але це вдалося довести.
Чи всі добровольчі батальйони будуть підпорядковані владі?
Існує план, щоб усі добровольчі батальйони стали частиною Збройних Сил України або Національної Гвардії. Ці добровольчі формування відіграли дуже важливу роль в протидії російській агресії, але – при всій повазі до них, – нам потрібні більш скоординовані дії. В кожній країні, як і в Україні, такі підрозділи підлягають Міністерству оборони або генштабу. Тільки чітко узгоджена організація дій може принести успіх.
Досі не бракує проблем із забезпеченням української армії. Від солдатів можна почути, що якби не підтримка неурядових організацій, то не вистачало б практично всього – шоломів, бронежилетів чи ліків.
Це ще раз підтверджує, що Збройні Сили України необхідно реформувати. Раніше українську армію «реформували» таким шляхом, щоб вона була слабкою і не могла протидіяти, наприклад Росії. Військо було на грані банкрутства. Тепер потрібно змінити підходи командування до своїх обов’язків, або звільнити тих, хто змінитись не може.
Коли може наступити така реформа?
Думки різні. Основний сумнів полягає в тому, чи можливо провести зміни в армії підчас військових дій. Дуже важко зробити це паралельно, але, на мою думку, необхідно.
Як виглядає ситуація цивільного населення в сепаратистських республіках? Згідно з даними з Києва, кожного тижня звідти втікає 15-20 тисяч осіб.
На територіях, підконтрольних сепаратистам, ситуація є надзвичайно складною. Багато людей, котрі там залишились, намагаються дістатись на територію підпорядковану українській владі. Але більшість людей повертаються, бо залишили свої домівки та майно. Звідси така велика кількість. Потрібно правове врегулювання ситуації на Донбасі.
Протягом останніх місяців все більше українців приїжджають до Польщі. Про яку кількість можемо говорити?
Отримати статус біженця в Польщі намагалося біля 2-х тисяч українців. Більшість з них його не отримала, задоволено може близько 10 прохань. Це правда, кількість українців в Польщі зростає. Однак, ці люди не втікають з країни, а шукають працевлаштування чи приїжджають на навчання. На сьогоднішній день в Польщі перебуває близько 23-х тисяч студентів з України. Все більше українців приїжджає до Польщі з метою започаткування власного бізнесу. Тільки у Львові протягом останнього року видано 280 тисяч віз на в’їзд на територію Польщі. Оцінюю, що в Польщі постійно проживає близько 500 тисяч українців.
Кілька днів тому минула 72 річниця Волинської Трагедії. Дехто переконаний, що не варто зараз порушувати цю тему, щоб не розділяти поляків та українців. Інші стверджують, що з огляду на дуже хороші українсько-польські відносини, зараз найсприятливіший момент для пошуку поєднання. До якого погляду більше схиляєтесь Ви?
Ми повинні пам’ятати, що конфлікт між нами не слугуватиме ні Польщі, ні Україні. Чим швидше ми вирішимо цю проблему і вона стане лише важкою частиною нашої спільної історії, тим краще для обох народів. В іншому випадку її будуть використовувати різні політичні сили або третя сторона з метою розпалювання вогню між Україною та Польщею. Нам необхідно вести відкритий, позбавлений емоцій діалог, використати добрий приклад поєднання польсько-німецького чи польсько-єврейського, а також використовувати формулу «вибачаємо і просимо вибачення». Вважаю, що ми повинні бути взаємно відкриті і щирі. Треба вшанувати пам'ять всіх жертв і покарати відповідальних за трагедію. Українці та Поляки, як християни, повинні пам’ятати про те, що сталось і не дозволити, щоб виникали конфлікти між нами.
Які позитивні приклади Ви можете навести?
Неполітична ініціатива «NIE DAJMY SIE SKŁÓCIĆ – ТОБТО РАЗОМ В МАЙБУТНЄ» є дуже хорошим прикладом спільних дій. Йдеться про осквернення українських пам’ятників на території Польщі. Ціллю таких діянь було спровокувати українсько-польський конфлікт. Це могло призвести до знищення польських пам’ятників в Україні.
Також на минулому тижні відбулася інша ініціатива – українська молодь, яка проживає в Польщі, поклала квіти до пам’ятника Волинської Трагедії і вшанувала пам'ять загиблих.
В політиці та історії дуже важливими є символи. Ухвалення Верховною Радою України закону про статус учасників боротьби за незалежність України, серед яких і члени УПА, в день візиту польського Президента в Києві обурило поляків.
Це сталося цілком випадково. Нам дуже соромно, що так сталося. Це була технічна помилка. В жодному разі це не було скеровано проти Польщі чи Президента. В чотирьох законах йшлося про декомунізацію. В одній з них згадано про УПА, що є дратівливою темою в Польщі. Нам всім дуже жаль, що дійшло до такого збігу обставин. Крім того, вже готовий проект поправки до закону про організації, котрі боролись за незалежність України.
Що Ви як посол збираєтесь зробити, щоб приблизити українсько-польське поєднання в справі Волині?
Хочемо підписати угоду про створення Ради обміну молоддю. Проект вже готовий до підписання українською стороною і надіюся, що підпише її також польський уряд ще до виборів. Треба також пам’ятати про 23 тисячі українських студентів, котрі навчаються в ВУЗах Польщі. Також потрібно використовувати інші можливості. Підчас світових днів молоді в Кракові з’явиться група з України, а українська буде однією з офіціальних мов. Такі жести є дуже важливими для розвитку нашої співпраці.
http://fakty.interia.pl/polska/news-deszczyca-sprawa-wolynia-powinna-sie-stac-czescia-naszej-tru,nId,1855155