На Варшавській Фондовій Біржі зараз котируються 11 великих українських компаній. Їхня сумарна капіталізація становить 8,19 млрд. PLN, що становить 1% повної капіталізації ВФБ (775 млрд. PLN), і близько 3,5% капіталізації закордонних спілок, які котируються на ньому (230 млрд PLN). Звідки  такий інтерес українських фірм до можливості виходу на Варшавську Біржу?

Активність українських фірм на Варшавській Фондовій Біржі є ще одним доказом розвитку економічної співпраці наших країн. В межах останніх кількох років Варшавська біржа стала центром для найкращих українських компаній, чому підтвердженням є впровадження нового біржевого індексу. На сьогоднішній день, емісія акцій українських підприємств на ВФБ є ефектним методом пошуку фінансових коштів. Однак, пошук доступу до капіталу є тільки однією з причин, задля яких варто скористатись досягненнями Варшавської Біржі.

Вихід на закордонні ринки капіталу є важливим етапом для розвитку фірми, він створює нові можливості для здійснення бізнес-діяльності, розширює базу інвесторів і дає можливість їм оцінити ефективність своїх інвестицій, а також отримати об’єктивну оцінку власної капіталізації. Варшавська Біржа є  добре відомою українським компаніям. Крім того, ще донедавна ВФБ позитивно оцінювала наші компанії, що дозволяло їм залучати тут більше капіталу ніж на інших ринках цінних паперів. Котировані українські піонери такі як Астарта, Кернел, Агротон показали польським інвесторам, що український бізнес може бути дуже прибутковим. В поєднанні з політикою експансії ВФБ в Україні та нашою культурною близькістю це дало ефект.

Яка програма уряду України для розвитку економіки використовуватиметься в найближчих роках та які перспективи для української економіки представляє вступ України до зони вільної торгівлі з ЄС? Чи збільшить Україна екпорт товарів та послуг з приєднанням до ЗВТ?

Кілька місяців тому Прем’єр-Міністр України представив «Програму активізації економічного розвитку України 2013-2014».

Представлена програма економічного зростання полягає в концентрації і трансформації головних економічних інструментів на максимально вигідних напрямах:

- зменшення залежності від імпорту;

- створення на внутрішньому ринку додаткового попиту, а зокрема потреби на державні товари традиційного експорту;

- стимуляція експорту, зокрема і через підвищення конкурентоспроможності продуктів нашої країни.

Основним принципом, викладеним "Програмою" є максимальна ефективність управління фінансовими ресурсами і повна прозорість у прийнятті рішень.

Основним нововведенням "Програми" є перехід на нові правила надання кредитів. Першочергове завдання полягає в необхідності зменшити втручання контролюючих структур в економічну діяльність. Незабаром проект цього закону буде передано до Парламенту. Іншим спрямуванням «Програми» є  зменшення адміністративних бар'єрів для розвитку бізнесу. Новим інструментом реалізації інвестиційної політики стане Банк Розвитку, який буде створений як банк першого рівня. Такий банк буде забезпечувати  ресурсами комерційні банки в ротаційній системі, які на його вимогу будуть видавати довгострокові кредити на проекти модернізації виробництва в реальному секторі економіки.

Наступний крок полягає в підтримці малого та середнього бізнесу. «Програма» забезпечує безпосередню підтримку таких підприємств і одночасно створює умови для того щоб малий бізнес мав змогу отримувати замовлення під час реалізації завдань в рамках програм імпортозаміщення, енергозбереження, будівництва і т.і.

Другим пріоритетом "Програми" є реалізація політики імпортозаміщення. Буде представлено ряд механізмів державної підтримки для ключових секторів економіки, у тому числі для компаній, які мають значний потенціал з точки зору імпортозаміщення. Перш за все, це підприємства, що працюють у галузі виробничих технологій, сільського господарства, нафтохімічної, легкої та фармацевтичної промисловості. Акцент "Програми" буде поставлено на активізації науково-технічних досліджень з метою задоволення потреб економіки, а також використання цього механізму для реалізації промислових інновацій. Зокрема, буде використано широкий спектр механізмів державної підтримки: від підтримки компанії-виробника в кредитних питаннях до впровадження державних замовлень продукції. Йдеться про замовлення найновіших винаходів в сфері біотехнологій, нових матеріалів та медичного обладнання.

Після вступу України до зони вільної торгівлі з ЄС передбачаються наступні перспективи для української економіки:

- Збільшення обсягів експорту товарів та послуг: очікуються додаткові доходи від лібералізації торгівлі, які складуть 2-3% (найбільше збільшення відбудеться в експорті сільськогосподарської та харчової промисловості, це також призведе до збільшення виробництва у текстильній та шкіряній промисловості, металургії та обробці металів, хімічному виробництві , транспортних послугах та корпоративних послугах);

- Збільшення обсягу імпорту товарів і послуг: додаткове зростання з точки зору нових умов становитиме 0,8-1,5% (очікується найбільше зростання імпорту продукції хімічної промисловості та технічного виробництва);

- Прискорення темпів економічного зростання: темпи зростання реального ВВП по відношенню до основної суми в межах 0,7-0,9%;

- Збільшення кількості робочих місць в сфері економічної діяльності: заплановано  створення 130-190 тисяч. робочих місць;

- Полегшений доступ для українських експортерів до ринку ЄС;

- Збільшення міграції на ринку праці, що у свою чергу сприятиме підвищенню кваліфікації працівників;

- Полегшення доступу до інвестиційних ресурсів;

- Підвищення конкурентоспроможності продукції нашої країни в тому числі на ринках третіх країн;

- Розширення асортименту товарів та послуг на внутрішньому ринку;

Хотів би наголосити, що позитивні зміни в торгово-економічних відносинах України з ЄС уже мають місце. Наприклад, протягом останніх п’яти років відбувається активне співробітництво між українськими та європейськими експертами, спрямоване на скасування двостороннього торговельного бар'єру.

Які перспективні напрямки співпраці України і Польщі за межами фінансового сектора?

Ми вважаємо, що двостороння співпраця в економічній сфері має значний, невикористаний потенціал. Активна економічна кон’юнктура, як в Україні так і в Польщі, підвищує інтерес українських та польських підприємців до створення умов для розширення співробітництва з метою зміцнення двостороннього торговельно-економічного співробітництва на якісно новому рівні.

Розвиток банківської системи, зміцнення небанківських фінансових інституцій, зниження кредитного ризику створить умови для реалізації проектів середньо та довгострокового кредитування та інноваційно-інвестиційних проектів. Крім того, важливо оновити механізми функціонування територій з особливим економічним статусом. Уряд України розробляє законодавчі ініціативи для відновлення діяльності на спеціальних територіях: «Про внесення змін до Закону України», «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» і «Про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів».

Найперспективніші проекти, до яких тепер можуть приєднатися польські інвестори є в галузі будівництва, розвитку дорожньої і транспортної інфраструктури та надання різних послуг. У нас широкі перспективи для співпраці в сфері диверсифікації поставок енергоносіїв з метою отримання Європейської довгострокової гарантії енергетичної безпеки, особливо з точки зору створення Євро-Азійського транспортного коридору.

Попри цілий ряд різних перешкод і труднощів у доступі до українського ринку, підприємці скаржаться в першу чергу на несвоєчасне погашення ПДВ з державного бюджету. Чи очікуються робота над покращенням цієї ситуації?

Підприємства з іноземним капіталом активно розширюють свою діяльність в Україні. За даними Міністерства доходів і витрат ─ в Україні протягом двох років з 2011 по 2012 р, загальний обсяг продажу продукції цих компаній збільшився на 4% - з 838 600 000 000 до 870 300 000 000 грн., а рівень експорту зріс на 22 % (з 159 400 000 000 до 205 300 000 000 грн.)

Сплата податків до бюджету компаніями з іноземним капіталом збільшилась з 50 млрд. грн. у 2011 році до 54,2 млрд. у 2012 році.

Зі свого боку, Україна цілеспрямовано працює над створенням сприятливого інвестиційного клімату та забезпечення рівних конкурентних умов, як для українських, так і для іноземних компаній. Наприклад, відшкодування ПДВ іноземним інвесторам в 2012 році склало 19 млрд. грн., що на 28% більше, ніж у 2011 році (14,8 млрд. грн.)

При чому, 55% від розміру відшкодувань становило врегулювання рахунків, які були повернені автоматично.

Кількість запланованого контролю документації підприємств з часткою іноземного капіталу постійно зменшується: якщо в 2011 році контролери перевіряли такі компанії 1539 разів, у 2012 році, тільки 1056 разів. У цілому, починаючи з 2010 року, контроль компаній з часткою іноземного капіталу зменшився в 2,5 рази.

Основним завданням податкових та митних служб України сьогодні є впровадження законодавчих та організаційних інновацій для створення комфортних умов для ведення бізнесу в Україні. Не так давно податкова служба України ввела новий сервіс для підприємств з часткою іноземного капіталу - була  введена, юридична оцінка інвестиційних проектів з точки зору податкових ризиків. Це означає, що податковими фахівцями буде надана допомога, для уникнення ризиків, які виникають через неправильне розуміння національного законодавства іноземними підприємцями.

Polish Market,